Повний дім!
Щасливчики, які потрапили на КРИ 2010, не лише прослухали величезну кількість цікавих доповідей і «пощупали» власними руками найсвіжіші вітчизняні проекти, але й — що найважливіше — познайомилися з нашим новим PR-менеджером, красунею Настею (@Jakkata). Для всіх інших користувачів GAMER.ru, які пропустили КРИ з поважних причин, ми в неформальній обстановці, за чашкою чаю, разом зі Светою і Сашею, детально розпитали Настю, що вона думає про зергах, Уве Болле і пиріжках.
Світлана: Ну що ж, почнемо. Яке буде перше запитання?)
Саша: У КС граєш?
Андрій: Ні-ні. Світлана каже так: «контрол-страйк»
Настя: В 1.6. грала, на попередній роботі змушували, але перш ніж я розібралася, що таке план А, і де План Б — terrorists win!
Андрій: Що це за попередня робота така, де в КС грати змушують навіть дівчат?
Настя: Національна Професійна Кіберспортивна Ліга — просування кіберспорту в Україні. Змушували грати і в «варкрафт», і в «фіфу», і навіть у «старкрафт». Але з зерлами і протоссами стосунки склалися ще гірше, ніж з терористами.
Андрій: Який жах. А крім відстрілу терористів і баталій у СтарКрафт, чим ти займалася на попередньому місці роботи?
Настя: Ще грала в «Теккен» і «Соулкалібур» під час обідньої перерви (і по секрету в «Локороко»), — з цими іграми склалися досить продуктивні і тривалі стосунки. Ну, а якщо серйозно, то наша компанія займалася організацією найбільшого чемпіонату в Україні з кіберспорту. Все як у великому спорті: сезон тривалістю 8 місяців, 12 найкращих кіберспортивних клубів України, 4 дисципліни, прямі трансляції, вболівальники і призовий фонд в мільйон гривень. А мені, як піарщику, залишалося донести цю спортивну радість до народу і спонсорів. Що не завжди було просто. Ми ж не в Кореї живемо.
Андрій: Ого, ми почули заповітне слово: піарщик. Світлана задергалася на стільці.
Світлана: Ти, до речі, на нашому сайті ще не знайшла своїх друзів-кіберспортсменів?
Настя: Я поки що не дуже добре знаю всіх головних дійових осіб нашого чудового Геймера, але одна приємно-неочікувана зустріч вже відбулася. З Олегом Балбековим, більш відомим усім як Lex, ми часто пересікалися на попередній роботі. Олег був менеджером нашого клубу-учасника «Deathfish», — дуже талановита команда, — а Олег дійсно професійний менеджер. Олег, привіт!))
Андрій: Повернемося до піарщиків. У мене тільки одне запитання: навіщо?:)))
Настя: За любов до народу! В 17 років більш доцільного застосування моїм бажанням спілкуватися, генерувати бред, писати, створювати, вештати на сцені, влаштовувати масові безумства — я просто не знайшла, і пішла вчитися на піарщика. А потім почалася робота, яка звичайно сильно відрізнялася від моїх уявлень про піар, але, тим не менш, не змусила розчаруватися, а навпаки. Ще жодного разу не доводилося шкодувати про зроблений вибір.
Світлана: Настя прийшла на Геймера, щоб все було ще більш ах*нно, і щоб я іноді встигала відлучатися на обіди) А ось для чого дівчину, та ще й таку милу, — так все ж ради геймерів! Ах, скільки кастингів провели... Скільки їх, красунь-блондинок, полягло.
Настя: А розкажіть мені про Сашу? А то він щось мовчить, питань не задає.
Андрій: Він соромиться. Він взагалі сором'язливий. Розкажи нам про свої обов'язки на Геймері.
Настя: Допомагати Світлані, нести добро і радість жителям Геймера!
Світлана: Вношу конструктив: Настя буде і вже займається піаром проекту: зовнішнім і внутрішнім. Тобто: всі інтерв'ю, прес-релізи, публікації про проект — раз, організація зовнішніх заходів — це два. Вся бурхлива життя на Геймері ляже на її тендітні плечі. Сподіваюся, Андрій, ти більше не скажеш, що я тебе задрала зі своїми конкурсами :)
Андрій: Добре, залишимо цю тему. Є ж у житті такої чарівної дівчини щось окрім роботи. Ось я чую, як Саша знову кличе нас усіх пограти в покер. Ким ти хотіла стати в дитинстві?
Саша: Знову? Зі мною з вас ще ніхто не грав.
Настя: Ось тому ти, Саша, досі в штанях ходиш — тому що з нами не грав!
Саша: А ми ще подивимося.
Настя: Там десь вище загубилося запитання Андрія про дитинство. Ну так ось... в дитинстві я хотіла стати банкіром або клоуном. На щастя, ні з тим, ні з іншим у мене нічого не вийшло.
Саша: Шкода не банкіром-клоуном, якими є всі банкіри.
Андрій: А вам не здається, що в піарщику є щось від обох професій?
Настя: Від банкіра там явно менше.
Андрій: Судячи з КРИ-2010, точно менше. Не важко було стояти три дні біля стенду і усміхатися?
Настя: Два.
Андрій: Добре-добре, два;)
Настя: Стояти було не важко, адже можна було легко посидіти. В цілому КРИ дуже продуктивно пройшло. Багато нових контактів, знайомств, а приємним людям і усміхатися приємно. Крім того, встигла за цей час познайомитися з деякими персонажами Геймера. Наприклад, з Ксандром.
Саша: Випити на халяву?
Андрій: Ну от, а ти кажеш, не запитує нічого.
Настя: А це було питання? Я думала пропозиція.
Андрій: Ми все ніяк не можемо в культурне русло звернути нашу розмову. Настя, розкажи, ти любиш пекти пироги?
Настя: Спочатку треба запитати, чи вмію я їх пекти.
Андрій: Добре, вмієш ти їх пекти так само добре, як і моя мама?:)
Настя: Я їх вмію пекти краще, ніж навіть твоя бабуся.
Саша: Для цього їй потрібно познайомитися з твоєю мамою і дізнатися, як вона пече пироги. А щоб з нею познайомитися максимально близько, тобі потрібно вийти заміж за Андрія. Дякую за увагу.
Настя: ПІМП Мошков. Ні-ні. Я боюся заміжжя і знайомств з мамами.
Андрій: А павуків, висоти, біг-маків, сміху Мошкова?
Настя: Скоріше мадегаскарських тарканів, нестійких конструкцій, шаурми і...
…(в один голос) дітей.
Саша: І собаку.
Андрій: Яку собаку?
Настя: Чию собаку?
Саша: Живу, лайку. Я просто хотів запропонувати завести собаку.
Андрій: Чому лайка? Чому не тер'єрчик який-небудь? Або далматин?
Саша: Лайки — найкраща порода. Так само, як і стриткэт.
Андрій: Чудово. Настя, не соромся, запитай нас сама що-небудь:)
Настя: Коли підемо обідати?
Андрій: Світлана?
Світлана: Ніколи.
Андрій: Дякую. Ітак, Настя, хочеш не хочеш, але зараз ми будемо говорити про їжу. Що ти любиш їсти? І любиш чи ні?
Настя: Люблю салати, фрукти, овочі, роли і макарони, особливо канелоні фаршировані яловичиною з грибами в соусі бешамель) Соуси люблю, а ще морозиво. Але давайте не будемо, а то гастрономічні бесіди підвищують апетит. А ти, що любиш, Андрій? Що мені приготувати твоїй мамі?
Андрій: Ой, мамі не треба, а то вона тебе не буде любити, краще мені. Я дивним чином люблю те ж саме. Хоча й не знаю, що таке канелоні:)
Настя: Я якось приготую, в офіс принесу.
Саша: Нам Світлана вже пів року обіцяє принести свою стряпню.
Андрій: Думай, варто чекати?
Саша: Думаю, варто. А ти «крюшель» любиш? Це те ж саме, що грінки, тільки за 7 євро.
Світлана: Розкажи краще, Настя, чим ти «пригостиш» наших користувачів? І що ти «приготуй їм на десерт?»
Настя: Спочатку треба дізнатися, що люблять наші користувачі, а потім вже пригощати. А десерт... десерт завжди повинен бути сюрпризом.
Андрій: Добре, я довго тримався: ти любиш кіно?
Настя: А я довго чекала. Звичайно, люблю.
Андрій: Щоб на екрані ноги відірвали або про кохання?
Настя: Про відірвані ноги я люблю тільки один фільм — «Пилу». Кожного 31 жовтня йду на прем'єру. А так люблю психологічні драми, але й про кохання — з фісташковим морозивом, полотенцем на голові і огурцями на лобі — теж можна іноді подивитися.
Саша: Дім Мертвців від Уве Бола не дивилася? Круте кіно. Андрюха не дасть збрехати.
Настя: Про відірвані ноги?
Саша: Про відірване ВСЕ!
…після кількох хвилин…
Настя: Брехня, я погуглила — це жахи. Я не люблю жахи, вони нудні.
Андрій: Годар говорив, що для того, щоб фільм вийшов, потрібна дівчина і пістолет. Ти згодна?
Настя: Ні, обов'язково повинен бути ще й чоловік. Як у житті, а то кінець буде нудним і передбачуваним. Кажуть, для того, щоб реклама викликала споживчий інтерес, потрібна або дівчина, або собака, або дитина? Хто цікавіший?
Андрій: Я б вибрав дитину, не знаю чому. Особливо харизматичну дитину.
Світлана: Настя, напевно, не варто вже говорити, що ти потрапила на проект, що складається на 95% з чоловіків і всі вони прочитають інтерв'ю по діагоналі, зупинивши свій погляд на єдиному запитанні: твоє серце зараз вільне? :)
Саша: Друге серце зараз вільне?
Настя: Хо-хо) Моє перше серце віддане Саншайн Мегатрону, друге — вільне. Інші органи також вакантні для запрошень в різні злачні місця (я про печінку, ви не подумайте).
Саша: Злоякісна пухлина в гості проситься. Відмовити?
Настя: На будь-які втілення зла — у мене відмова.
Андрій: Ти хороша дівчинка?
Настя: Стараюся, але не завжди виходить:)
Саша: Словосполучення «хороша дівчинка» у мене викликає чітку асоціацію: Californication.
Настя: А слово Californication навіває мені одну єдину цитату: «One morning of awkwardness is far more better than one night of loneliness». Але це так, не для друку:)
Андрій: Зараз Lost закінчується, дивишся?
Настя: Lost закінчила дивитися на четвертому сезоні, терпіння не вистачило. Ось зараз він закінчиться, скачаю все одразу і випаду з життя на кілька днів.
Світлана: Настя, бачила нашу фотосесію на 23-е? Забабахаємо що-небудь гаряче на майбутній свято? ;)
Настя: Бачила, звичайно! Красуні! Жінок мало в ігровій індустрії — зате які! Ні в якій іншій «індустрії» таких немає:) А на майбутній свято щось обов'язково придумаємо, може, кліп знімемо?:))
Світлана: Ммм. З гребінцями та дезиками (дезодорантами – прим. ред.) замість мікрофона?) Я за!
Настя: Світ, а ти добре співаєш?:)))) Я полюбилааа бомбилууу…
Андрій: Я думаю, що смішну точку в цьому балагані зможе поставити лише Саша.
Саша: Настя, На флопі JJ3, у мене J6. Що робити?
Настя: Рейз!
Саша: Припустимо, зроблено. Чувак рівняв, вийшла 5. Що робити?
Настя: Ще піднімай!
Саша: А я зробив ALL IN. У чувака виявився фулл хаус з J3. Я *уй. −13$
Настя: Значить, я теж.
Андрій: Ось на цьому і закінчимо.