Третій день реаліті-шоу Miss GAMER. Враження Андарыель. ^_^
Ni hao!
Ось і настала моя черга розпочати обряд написання поста, залізти під священний плед і спостерігати в монітор протягом ночі. А все тому, що в хостелі нині надзвичайно слабкий вайфай, і написати нормальний пост і зібрати фото стає цілим квестом. Я і інші дівчата, якщо чесно, були б не проти з'являтися тут частіше і писати більше, але, на жаль, не від нас це залежить. Але не будемо про сумне. Минулий день, на мій погляд, був вельми прекрасним, одне тільки ранок чого варте. Незважаючи на мінусову температуру - справжня весна, лагідне сонце, сухі дороги, що освітлює вітер. Мені потрібно було з'їздити по справах, і я з великим задоволенням трохи прогулялася, проте, шкода, що у конкурсантки так мало часу на такі приємні дрібниці. Організатори склали для нас цікаву програму і додають сюрпризи на ходу, але не думайте, що це все суцільне свято та відпочинок, потрібно докладати чимало уваги, сил і часу. Але ми намагаємося, набираємося досвіду і витягуємо з цієї події ще свою додаткову вигоду та бугогашечки. \_
До речі, про хостел. У нашому домі оселився чудовий сусід, а точніше цілий поверх сусідів. Аня вчора про це згадала, але потрібно сказати, що ці громадяни-музиканти не тільки тут мешкають, а ще й репетирують, у найрізноманітніший час і часом в несподіваних місцях. ВНЕЗАПНО починають грати з-за дверей сусіднього номера, в холі, на сходах або взагалі лунають звуки розспівки з туалету. Так що нам тут однозначно не самотньо. А ось, до речі, деякі з цих товаришів:
Якщо раптом комусь цікаво, хто вони такі і куди зібралися, то, так уж і бути, порекламую їх і скажу, що вони приїхали на (увага!) головну "kosher party року", так-так, саме так, на сьомий московський міжнародний фестиваль єврейської музики Yiddish-fest 2011. Так що це вам не аби-хто, а видатні та серйозні діячі. Навіть місцями приємно грають, хоча це вже питання смаку і часом терпіння. Але, звичайно, не дуже приємно сусідити з чималою кількістю чоловіків, які часто заважають, як спробами спілкуватися, так і репетиціями. Правда, з приводу останнього ми ще, думаю, скоро відіграємося, про це пізніше. Ну так, фіг з ними, у них свої заходи, у нас - свої.
Сьогодні нас спершу повезли в школу стилю при редакції жіночого журналу "YES!" і її педагог Юнна обговорила з нами основні визначення стилю, деякі принципи, оглянула всіх дівчат і дала кожній персональну пораду по підбору одягу та образу в цілому, а також ми обговорили організацію гардеробу і деякі особисті питання в цій сфері.
Після майстер-класу нас запросили в затишну кімнату з пуфами і загадковим нарядним деревцем і пояснили, що в редакції існує традиція, за якою гості редакції записують свої бажання на кольорових папірцях і прив'язують стрічками до цього деревця. Прекрасний обряд, особисто я велика любителька подібних милих забобонів, трохи удачі в перемішку з позитивом ще нікому не заважали, і першою прив'язала своє бажання. Також і інші дівчата зацікавилися і захуршали листочками. Як гадаєте, що могли загадувати конкурсантки? ;) Після цього всім нам подарували по свіжому випуску журналу, побажали приємної дороги, і ми вирушили в хостел, де нас чекав другий пункт програми.
Парам-пам-пам! Нам привезли величезний монітор та кінект. \_ Спеціаліст компанії продемонстрував усім, як цим дивом потрібно користуватися, і скажу чесно - я спочатку плуталась, хоча з боку це здавалося таким простим. Ну та нічого, це щастя залишається в хостелі до кінця конкурсу, і у вільний час ми можемо тренуватися і розважатися. Кхе-хе, і хто тепер голосніше інших у хостелі? ;) Позабавились ми з цим агрегатом знатно, в результаті тренування двох дівчат навіть переросло в невелику дискотеку.
Ближче до ночі ми спустилися в найближче кафе і підвели разом з ведучою Катериною підсумки останніх трьох днів. Обговорення було досить тривалим і цікавим, дівчата відкрилися і поділилися своїми враженнями, десь відкриттями, десь - труднощами. Окремо була підкреслена рівень нашої згуртованості за ці дні та відсутність негативу. Нас правда дуже багато об'єднує, тут склалася дружня атмосфера, дівчата допомагають одна одній, і як би нам не намагались натякнути, що ми суперниці, особисто я віддаю перевагу слову конкурсантки. У будь-якому випадку, все основне залежить від вибору журі, а їх оцінки - від того, як кожна дівчина викластися і покаже себе, плітки на перемогу не впливають і тут їх немає і нікому не потрібно. Все ж це особлива, геймерська компанія, з спільними інтересами, не рідко і спільними поглядами та схожими історіями. Хоча, звичайно, ми всі дуже різні особистості, і це прекрасно - ми дізнаємося одне від одного щось нове, ділимося досвідом, історіями, порадами. Виправдалися мої надії - це спільне проживання, загальний графік і змінні обов'язки роблять цей захід схожим на піонерський табір у його кращому сенсі.
Але день на цьому не закінчився. Ви ж пам'ятаєте, що у Насті-Акани був День народження?) Для неї організували сюрприз у найкращих традиціях - поки ми підводили підсумки минулих днів, в хостелі накрили солодкий столик, а в кінці обговорення ведуча затримала Настю, інші ж піднялися вгору і затихли. Як тільки наша іменинниця піднялася на поверх, всі матеріалізувалися перед нею, заспівали привітання, а далі обійми, чай і торт з балачками, куди ж без цього?)
З настанням ночі багато взялися за ноутбуки, хтось розбирався з гардеробом чи іншими речами, а я поповзла переписувати фотографії і починати писати пост. І власне - ось. Всього вам хорошого, слідкуйте за конкурсом і не переключайтеся.)
P.S.
Я не можу не привітати ще двох чудових дівчат і моїх подруг: Ашу - начальницю нашого відділу і за сумісництвом мою гільдмастера, з Днем народження 17 березня, смаколиків тобі найсмачніших) І Лу - мою найдовшу подругу і майже сестру з Днем народження, який вже настав 18 березня. Ти знаєш, я тебе люблю. ;)
А також, до всіх інших. Окрім днів народження, чудовий день 17 березня - це ще й день Св. Патрика, покровителя Ірландії. У вихідні і ближче до них у Москві буде повно веселих заходів, пов'язаних з цим днем, і раджу вам повеселитися і зарядитися позитивом цього дня.
Ось тепер точно все. Dixi. \_