«Dishonored 2» – це мультиплатформна комп'ютерна гра в жанрі екшн від першої особи з елементами RPG. Розробником «Dishonored 2» виступила французька студія «Arkane Studios», а видавцем – «Bethesda Softworks». Вихід гри по всьому світу відбувся 11 листопада 2016 року для PC, PlayStation 4 та Xbox One. 15 вересня 2017 року для тих же платформ вийшов самостійний аддон до оригінальної гри під назвою «Dishonored: Death of the Outsider».
Події «Dishonored 2» відбуваються через 15 років після повалення лорда-регента та закінчення щурячої чуми, тобто в 1852 році за місцевим літочисленням. Півтора десятиліття Емілі Колдуїн правила Острівною Імперією, а вільний від державних справ час проводила в тренуваннях і вдосконалювала свої бойові навички. Але одного разу давній недруг і заздрісник правлячої династії здійснив державний переворот і відняв у юної імператриці трон. Майбутнє країни знову опинилося під загрозою, але законна правителька і королівський захисник Корво Аттано не збираються здаватись. Навпаки, вони готові боротися до кінця і повернути те, що у них відібрали. З Дануолла один з них вирушить на південь, у Карнаку, звідки узурпатор та його союзники почали свій шлях.
Гравцям доступно два протагоністи на вибір: герой першої частини Корво Аттано або молода імператриця Емілі Колдуїн. Як і лорд-захисник, дівчина отримує знак Чужого та набуває магічних суперздатностей. У кожного з можливих протагоністів є свій набір навичок для нейтралізації чи усунення ворогів і успішного виконання місій. При цьому, як і в оригінальній грі, зроблені вибори вплинуть на поточний рівень хаосу та подальший стан світу. Які б кроки не зробили Емілі та Корво, їхні рішення назавжди змінять долю Імперії.
Головною героїнею і нашим протагоністом в аддоні «Dishonored: Death of the Outsider» стає Біллі Лерк, у минулому права рука Дауда, вбивці імператриці Джессаміни Колдуїн. Його події розгортаються через кілька місяців після закінчення основної гри. За проханням свого колишнього патрона Біллі вирушить спочатку на пошуки ритуального клинка, здатного вбити Чужого, а потім у саме серце Безодні, щоб раз і назавжди покінчити з «чорноглазим ублюдком, посіявшим весь цей хаос». Місце дії – Карнака, занедбаний рудник у її околицях і власне Безодня.
Геймплейно аддон не сильно, але все ж відрізняється від «Dishonored 2». По-перше, у Біллі набагато менше магічних суперздатностей, ніж у героїв попередніх проектів – всього три. При цьому вона не має знака Чужого, а черпає силу безпосередньо з Безодні. Для відновлення витраченої мани їй не потрібно приймати спеціальні бальзами чи суміші – її запас автоматично відновлюється через короткий проміжок часу.
По-друге, Біллі не здатна розвивати свої наявні здібності, вдосконалювати їх. Відповідно, в аддоні відсутнє якесь поліпшення героя, а отже, немає й рун. Покращувати протагоніста ми можемо лише за допомогою амулетів, яких у «Dishonored: Death of the Outsider» ледве не більше, ніж в основній грі. Немає там і креслень – всі поліпшення для екіпіровки та боєприпасів купуються безпосередньо в торговців. Розваги зі збором картин і вскриванням сейфів присутні, однак більшість шифр до останніх виявляються постійними, а не рандомно генерованими.
По-третє, в аддоні відсутня система зміни рівня хаосу залежно від дій гравця. Чи буде Біллі непомітним привидом чи кровожерним вбивцею – стан світу від цього не зміниться. Так і взагалі нічого від цього не зміниться. Відповідно, більше не має значення, як саме ви нейтралізуєте проміжних босів. Чи залишаться вони живими, чи загинуть – це ніяк не відобразиться на отриманому вами фіналі, який цілком і повністю залежить від досягнення додаткових цілей в останній главі і прийнятому в самому її кінці рішенні.
По-четверте, в аддоні з'явилися так звані контракти – особливий тип побічних квестів, за успішне виконання яких героїня отримує грошову нагороду. Однак контракти також можна і провалити. Введення подібної ігрової механіки розробники пояснили «професією» Біллі – найманий вбивця. Контракти ніяк не пов'язані і ніяк не впливають на проходження основної сюжетної лінії, однак у ряді глав умови, необхідні для їх виконання, обмежують тактичну свободу гравця.