Огляд фестивалю поп-культури Comic Con Ігромир
Ігромир повернувся! А разом із ним офіційно об'єднався з фестивалем Comic Con Russia, який проходив у Крокусі з 2014 року і до свого скасування у 2020. Але через 5 років Яндекс придбав права на бренди і (разом з кількома іншими компаніями) провів нову виставку розваг, об'єднавши під ім'ям Comic Con Ігромир презентації ігор, фільмів, серіалів, книг, онлайн-сервісів, комп'ютерного обладнання та багатьох інших речей, об'єднаних поняттям «поп-культура».
Згідно з опублікованими статистичними даними, фестиваль відвідали 53,5 тисячі осіб. Що стосується учасників, то їх було більше 140. Проте не зовсім зрозуміло, як їх рахували — на стендах ігрової зони та інді-зони було досить багато ігор, в тому числі з їхніми розробниками. Також на двох сценах і в кінозалі виступали запрошені зірки та експерти.
Основна програма
Серед найвідоміших гостей фестивалю були: Віктор Зангиев (Той самий, що став прототипом бійця з Street Fighter. Правда, зараз він сильно постарів, хоча й не зовні.), продюсер і сценарист фільмів Гая Річі Айван Еткінсон, художник коміксів і аніматор Есад Рибіч (працював, в тому числі, над кількома лінійками персонажів Marvel), основний акторський склад кіновсесвіту Майора Грома, а також виконавці головних ролей серіалу «Вампіри середньої смуги» та фільму «Король і Шут. Назавжди».
На сценах були також презентації менш відомих або ще тільки просуваються проектів. Фентезі-серіали «Очаровані» та «Таємне місто», ігри «Кіберслав: Затеміння» та Acheia, фільм «Смешарики: Сквозь вселенные». Ведучі каналів Utopia Show і Cut the Crap виходили на сцену, щоб відповісти на запитання з залу, а переможці першої російської премії у сфері комікс-індустрії «Канон» — щоб отримати свої нагороди (причому нагородження в різних номінаціях були розтягнуті на всі три дні). Були навіть несподівані анонси зовсім нових проектів — комікса «Разумовський. Марго» (про колишню подругу відомого злодія) та серіалу за книгами «Граф Аверін. Чарівник Російської імперії».
Як легко бачити, серед презентацій переважали комікси та кіно. Це ж можна сказати і про фестиваль в цілому — більшість стендів були від друкованих видавництв та онлайн-сервісів, що займаються розповсюдженням кіно, серіалів і аніме. Так, аніме — це також або повнометражні фільми, або серіали, але на виставці була хоча б одна зона, з фокусом саме на азіатській культурі і, відповідно, анімації.
Хоча деякі великі ігрові проекти все ж були. Був стенд з альфа-версією згаданого «Кіберслава», де з часом з'являлися і розробники гри, з якими можна було поспілкуватися і дізнатися щось про проект.
На іншому стенді демонстрували аніме-екшен RPG з елементами будівництва захисних веж Arknights: Endfield. Проте до елементів будівництва я не дійшов, хоча грав більше півгодини — початок гри присвячене розкриттю якоїсь заплутаної історії про колонізацію планети і якісь хтонічні сутності, що з'явилися невідомо звідки. Загалом, типічне аніме. Причому саме дивно, що на комп'ютери з цією аніме-гічою вишикувалася черга довжиною в цілий зал. Чим так привернули народ азіати? Не пакетом же з парою картинок, які видавали після проходження і заповнення анкети?
На противагу китайцям стенд з авіасимулятором «Корея. Серія Іл-2» був обділений увагою. І це при тому, що це був реальний авіасимулятор — не просто комп'ютер з грою, а з кріслом, авіаційними приладами і взагалі повним комплектом для автентичного занурення. Але симулятори завжди були нішевим жанром.
Якщо говорити про щось незвичайне, то варто відзначити стенд Росатома, на якому розповідали про квантові комп'ютери. Причому, окрім основних фактів про цю технологію, можна було дізнатися, як вона зображується у супергеройській (і не тільки) фантастиці, з поясненнями — що там зображено вірно, а що — ні. Ну а щоб зовсім вразити уяву відвідувачів, в центрі стенда стояв особливий мозковий сканер, за допомогою якого будь-хто міг отримати два описання свого супергеройського (або не дуже) двійника в одній з альтернативних квантових реальностей. Звичайно, залишається тільки гадати, використовувалися чи при генерації цих описів якісь квантові технології чи це була звичайна нейромережа, але сам по собі атракціон був класним.
Онлайн-турніри, інді-ігри і все інше
Окрім очікуваних прем'єр, таких як «Кіберслава», на виставці також були й стенди, де можна було пограти в менш гучні проекти. Або змагатися в онлайн-баталіях у «Калібр», «Світ кораблів» або «Світ танків». Переможців, а також тих, хто набрав достатню кількість балів, навіть очікував матеріальний приз, наприклад толстовка, настільна гра (забавно, що настільна гра по «Світ танків» була фактично варіацією морського бою) або термос.
На стенді Moscow Game Hub демонструвалися проекти, які зараз розробляються студіями Кластера відеоігор і анімації в Сколково. Варто визнати, що я цей стенд не дуже уважно оглядав — справа в тому, що за пару тижнів до Comic Con Ігромир пройшла «Московська міжнародна тиждень відеоігор», і я відвідав Сколково, де бачив (і випробував) багато з представлених прототипів.
Можливо, що схожа проблема була і у ігор, представлених в «Інді-зоні». Багато з них вже давно доступні або в якості демо, або вже в повному релізі на Steam або VK Play. Тому, напевно, відвідувачі не відчували такої гострої необхідності випробувати те, в що вони зможуть і так пограти. Хоча, з іншого боку, в онлайн-магазинах гру треба буде купувати, а тут можна оцінити геймплей безкоштовно, до того ж на місці роз'яснити виниклі питання поспілкувавшись з розробником. Чим я й скористався, погравши в «Клітка», S.E.M.I., Vacuum Bless і ще якийсь виживач, де в героя є мобільна база-поезд.
До речі, від розробника «Клітки» я дізнався, що з недавнього часу в ру-неті з'явився новий сеттинг «Самосбор», де дія відбувається в безкінечній хрущовці. Це така суміш «Сталкера», SCP і світу манги Blame!. Так от в цьому сеттингу зроблені не тільки «Клітка», але й ще кілька менш відомих ігор. А крім того, подібно до SCP, лор «Гігахрущовки» (це альтернативна назва сеттинга) регулярно поповнюється новими деталями завдяки розповідям і дискусіям спільноти.
Аналогічно «Інді-зоні» і стенду Кластера були влаштовані стенди Ростелекома і хмарного сервісу «Плюс геймінг». Там також стояли комп'ютери з різними іграми, правда прив'язки до конкретного комп'ютера не було — сідаєш за будь-який і обираєш гру з каталогу на свій смак. Знову ж таки, пограти можна було безкоштовно.
На другому поверсі була також вражаюча зона настільних ігор. Проте, згадуючи свій досвід з «Игрокона», я там довго не затримувався, побоюючись, що якщо сяду грати, то це знову забере у мене пару годин. А я і так не встигав багато чого подивитися.
Я також не став затримуватись на стендах «Зони косплею» та «Алеї авторів». Так, там було немало відомих (ну, відносно відомих) в ру-неті персоналій, які продавали свій мерч, свої фото (це, зрозуміло, тільки косплеєри) та свої комікси (це вже автори). Але на виставки і фестивалі я ходжу не для того, щоб щось купувати.
А ось на кілька заходів у кінозалі я все ж пішов. Правда, не на «Кіберслава» та інші прем'єри, а на зустріч фанатів «Всесвіту відьмака». Це, до речі, один з випадків, що виправдовують об'єднання Ігромира з Комік-коном, адже всесвіт включає безліч різних медіа. На панелі обговорювали і останню книжку Сапковського, і очікування від майбутньої гри, і комікси, і косплей. Пару слів сказали і про серіал від Нетфлікса, але м'яко кажучи, не лестно.
Я також відвідав обговорення жанрів «Тру крайм» (детективи, засновані на реальних подіях) та «Ромфант» (фантастика з романтичним ухилом). Саме такі книги зараз є найпопулярнішими (принаймні так стверджували самі учасники дискусій та організатори фестивалю), і мені було цікаво, як це пояснять. Можливо, я навіть поділюсь висновками відтуда. Як мінімум, мені порекомендували одну книжку — вже не дарма пішов.
Поди туди — принеси те
Попри всю різноманітність активностей та проєктів, найцікавішим заняттям для мене на фестивалях є збір луту і участь у різних конкурсах. Цим я займався ще до того, як почав писати огляди. І не закінчив з подібною активністю і зараз. Так що мене дуже потішило те, що на Comic Con Ігромир було безліч квестів, призів, а також різної халяви.
На двох основних сценах (вони називалися «Сцена Ікс» і «Плюс сцена») призи видавалися в основному за правильні відповіді на запитання по виступаючим на них гостям. Причому це не обов'язково були ті, хто тільки що виступав. Цілком могли запитати щось по фільму «Король і Шут. Назавжди», презентація якого була в попередній день, або взагалі по історії якогось актора чи автора комікса.
На багатьох стендах (як правило за підписку на онлайн-спільноти або пост фото в мережі) видавали різну халяву — стікери, пакети, листівки, навіть напої. У «теремку» гри «Руси проти Ящерів 2» можна було отримати пиріжок і морс за установку додатку «П’ятірочка».
Але найцікавішою активністю стали квести, за умовами яких потрібно було знайти певні точки на фестивалі та отримати там печатку. Причому для отримання печатки також треба було виконати завдання, які могли бути і вкрай простими (назвати кілька аніме на певну букву), так і складнішими — провести дистанційно-керований кульку по лабіринту, відповісти на запитання по коміксу (наприклад, якої форми медальйон у Юлії Пчолкіної), потрапити в ціль на стрільбищі (причому таких було аж два — на стенді Tornado і Ростелекома).
Квестом, на який витратив багато часу особисто я, був пошук «слідів гусака» від Яндекса. Навіть знаючи, що всі ці сліди знаходяться саме на стендах, пов'язаних з Яндексом, знайти кожну з 13 «лапок» було ой як непросто. Проте призи давали і за лише частину знайдених слідів, хоча і не такі цінні — не колонку з «Алісою» і худі, а брелок, корд (шнурок для бейджа) і місяць підписки на всі сервіси «Плюса».
Стенд Ростелеком в плані квестів та луту справляв набагато краще враження, ніж представлений на його комп'ютерах невеликий каталог ігор (в якому до того ж не працювала демка Pioner, а саме її ростелекомівці хайпили найбільше). По-перше, самі випробування були різноманітні — серед них була і вікторина на знання ігор, і двобій в Mortal Kombat, і розв'язання капчі на швидкість, і згадане стрільбище, де треба було потрапити мутанту на екрані в голову певну кількість разів за хвилину. А по-друге, за перемогу і участь видавали особливі жетони (просто за участь — менше), на які можна було отримати різний мерч — кружку, килимок для миші, кабель і т. п.
На стенді «Світ танків», «Світ кораблів» і «Танків Бліц» проводили матчі, за перемоги (або навіть просто хороші показники) в яких видавали різні подарунки. Я, правда, не грав, тож не знаю, які саме. Але бачив у деяких отримані від «Лести» настолки — такий варіант морського бою.
Підсумкові враження
Хто б, що не говорив, а мені Comic Con Ігромир від Яндекса сподобався. Деякі моменти, звичайно, можна було б зробити і краще. Наприклад, Wi-Fi був досить обмеженим (але все-таки був, на відміну від Ігропрома). На сайті, як зазвичай, проблематично щось шукати. Скажімо, не було нормального списку всіх представлених ігор в інді та ігровій зоні. Як повідомляють, освітлення на сцені не завжди було добре налаштоване для виступів косплеєрів.
Але з іншого боку, ігор на «Ігромірній» частині фестивалю було не так мало, як говорили. І навіть при відсутності (якщо не вважати Endfield) іноземних проектів, геймерам було у що пограти і до чого придивитися. І особисто мені сподобалося велика кількість розваг і активностей з пам'ятними (а іноді і відносно цінними) призами.
Звичайно, для фанатів коміксів, аніме, кіно та інших, більш традиційних медіа було ще більше цікавого. Плюс можливість поспілкуватися і отримати автографи від улюблених зірок, авторів і інфлюенсерів. Так, автограф-сесії також входили в програму фестивалю, хоча там треба було попередньо записуватися. Так що є всі підстави сподіватися, що в наступному році Comic Con Ігромир (а також інші фестивалі, яких стало чимало, враховуючи, як зараз просувають вітчизняні спільноти та проекти) пройде не гірше, а може і краще, якщо організатори врахують всі недоліки та побажання.