“Тук-Тук-Тук” (або Knock-Knock) – комп'ютерна гра, розроблена вітчизняною студією Ice-pick Lodge, відомою своїми проектами, такими як “Мор (Утопія)” та “Тургор”. Важко віднести цю гру до якогось конкретного жанру. З одного боку, це пригода, з іншого – квест чи аркада. Є думка, що у “Тук-Тук-Тук” жанрова належність відсутня як така. А що ж це тоді? Просто гра? Цілком можливо.
Початок проекту був покладений, якщо вірити офіційній версії, після того, як на електронну пошту розробників з Ice-pick Lodge прийшов дивний лист, в якому була описана концепція певного проекту. Разом із текстовою інформацією присутній був і архів, в якому зберігалися відео- та аудіозаписи. “Ледоруби” і раніше отримували листи з “геніальними” ідеями, але саме цей – від автора, який волів залишитися інкогніто – зацікавив їх найбільше. Лист був насправді дивним, більше того, його зміст лякав. Виникало стійке відчуття, що з людиною на тому кінці інтернет-проводу щось трапилося, і це не приховував і сам автор, попередивши представників Ice-pick Lodge, що їх може чекати нещо страшне, якщо вони візьмуться за реалізацію розробок, йому запропонованих. Таємничий відправник нічого не попросив натомість за свої ідеї, за винятком одного – він вимагав, щоб розробники залучили у майбутній грі (то, що вона вийде, автор, здається, і не сумнівався) всі матеріали, які він включив в архів, інакше всі зусилля Ice-pick Lodge стали б безглуздими. Ось така от містифікація. Що було насправді, чи існує лист в принципі, чи це всього лише вдалий маркетинговий хід, що покликаний підтримати інтерес до проекту – зрозуміти не так-то й просто. Залишається лише вірити “Ледорубам”.
“Тук-Тук-Тук” – справді дивна гра, і не так уже й важливо, хто є автором концепції – таємничий відправник чи член команди Ice-pick Lodge, що відрізняється особливою буйною фантазією. “Тук-Тук-Тук” не стільки лякає – у грі майже немає таких “ніжно” улюблених усіма скримерів, коли якась потворна істота несподівано з’являється на екрані, голосно верескочучи чи кричачи, – але відчуття незрозумілого жаху, проте, присутнє, не даючи розслабитися ні на хвилину.
В якості головного героя “Тук-Тук-Тук” виступає так званий Житель – хлопець зі дивною зачіскою, божевільними очима та нездоровим кольором обличчя. Носить балахон, схожий на розпущену смиренну сорочку, шия захована за шарфом, на ногах – зелені тапочки. Щоб не зникнути, йому потрібно дочекатися світанку, по можливості уникнувши зустрічі з Гостями – істотами, які прагнуть потрапити в дім і зробити з Жителем нещо страшне. Що саме? Наприклад, звести з розуму – герой постійно балансуює на грані між реальністю та ірреальністю. Щоб не злетіти з котушок, Житель повинен робити певні маніпуляції і при цьому уникати зустрічі з потворами. Що цікаво, бездіяльність у “Тук-Тук-Тук” іноді заохочується навіть більше, ніж саме дія – важко пояснити, але це так. А час іде. Час, до речі, є єдиним ресурсом “Тук-Тук-Тук” – воно немов і ворог, але при цьому і друг. Пояснити нелегко, але простіше зрозуміти, якщо на власній шкурі відчути всю дивність гри від Ice-pick Lodge, як і тихий жах, який вона передає, коли мандруєш по тихим приміщенням будинку. До речі, блукання по дому справа не обмежується – Житель часто вибирається і в сам ліс, де відчуття підсвідомого страху ще більше зростає.