Дайджест інді-ігор за перше півріччя 2011

content auto translated from {from}

Вони були інді. Вони заполонили всю індустрію.

[cut]

На що скаржаться нормальні геймери влітку? Очевидно, на брак ігор. Ні для кого не секрет, що мейнстрім влітку... ну, не зовсім вимирає, але цей сезон його не любить. Саме тому його так ніжно люблять багато інді-розробників — менше шансів, що в день релізу тебе зашибе якийсь [Mass Effect](/games?search=Mass Effect).

В кінці минулого року ми вже складали топ-10 інді-ігор. Цього року вже одних лише «най-най» більше (!) ніж такий топ в принципі може вмістити. І що це значить? А це значить, що проміжні підсумки ми підводити будемо вже зараз. Найцікавіші інді-ігри 2011 вже тут. Трошки менш цікаві також тут, але під спойлерами.

Починаємо.

Січень

![](/api/field/image/HqQBM82C9Js5O)

Doc Clock: The Toasted Sandwich of Time — досить посередня пародія на Braid з сильно поступаючим йому сюжетом. Ігри з фізикою, через незручне управління, не рятують гру.

A.R.E.S.: Extinction Agenda — також досить суперечлива гра. Це платформер зі стрільбою. Сказати більше справді нічого: ідея зношена до безпліддя. Забавним моментом може виявитися те, що всі противники відроджуються, варто тільки вийти з екрана і повернутися назад. Є певна система прокачування, але в усьому іншому — звичайна гра.

[Monday Night Combat](/games?search=Monday Night Combat)

Суміш [Team Fortress 2](/games?search=Team Fortress 2) та будь-якої "вежевої" гри. Зроблено досить якісно, але безліч неприємних дрібниць почали руйнувати всю ідею, як картковий будинок. А там і прямий конкурент прийшов.

Віце-гра місяця: NightSky

Я писав на цю гру окремий огляд. Вона не дарма отримала свою нагороду за дизайн: NightSky дуже, дуже красиво виконана. Ми граємо за певну кулю, якій дуже потрібно дістатися кудись. Досить непогана тривалість гри, різноманітні й, що дивно, майже ідеальні за складністю перешкоди... чого ще треба для щастя?

Гра місяця: SpaceChem

Логічна, зубодробильна, мозгопереламуюча гра. Кожен рівень вона по черзі змушує гравця відчувати себе то повним ідіотом, то генієм. Здавалося б, проста задача — зробити з елемента X елемент Y знову і знову ускладнюється. Кількість інструментів жорстко обмежена, але як саме буде досягнена ціль, нікого не хвилює. Гра, в якій «костильний метод» — не примха, а іноді єдине рішення.

Чудова музика, приголомшлива (для такого жанру) графіка та наявність сюжету тільки ще ближче підсуває SpaceChem до почесного звання «інді-гра року». Втім, ще не вечір...

Інші: APOX (багатокористувацькі інді-ігри поки що стабільно провалюються), Who's That Flying?!\, Zeit²*, Trino**

Лютий

CreaVures

CreaVures має досить незвичний і красивий графічний стиль. На жаль, на цьому її достоїнства закінчуються: в усьому іншому це найзвичайніший платформер з поділом на рівні, хоча і з кількома різними персонажами. Але красивий, цього не відняти.

Гра місяця: [BIT.TRIP RUNNER](/games?search=BIT.TRIP RUNNER)

«Біжи, Форест, біжи!» Ось так можна описати ігровий процес. Нахиляємось та стрибаємо. Гра — порт з консолей, так що така легка примітивність управління має під собою об'єктивну основу. В цілому по духу схожа на інші ігри серії і випробовує в першу чергу реакцію. Особисто мені чомусь нагадала ранні ігри серії «Домовичок Кузя» (Гусари, мовчіть! :)

Власне, на цьому місяць завершується.

Березень

[Fate of the World](/games?search=Fate of the World)

Раніше я вже писав огляд на «Долю світу». Екологічна покрокова стратегія. Здавалося б, безумство, але... мирно повоювати з усім світом — унікальна можливість. На жаль, прихромування в реалізмі та відносно мала кількість сценаріїв не дають повністю розвернутися. Але знищити світ парниковим ефектом і врятувати від нафтової кризи можна хоч зараз.

Гра місяця: [Atom Zombie Smasher](/games?search=Atom Zombie Smasher)

Найближчим аналогом гри можна назвати Tower Defense. З тією лише поправкою, що знищувати ворогів, які напирають з усіх сторін, не обов’язково. Головне — врятувати «своїх» і не дати зомбі інфікувати оточуючих.

Для цих цілей гравцеві дається десяток різних інструментів роботи — незмінний рятувальний вертоліт і випадковим (або ручним, залежно від налаштувань) чином видавані 3-4 атакуючі: від артилерії та мін до снайперів та приманок. Завдяки випадково складаним картам «світу» в цілому та локацій зокрема, а також безлічі налаштувань, гра має високу реіграбельність.

Інші: Dinner Date\, B.U.T.T.O.N.*, Cloning Clyde (чергова варіація «Леммінгів»)*

Квітень

![](/api/field/image/MotG1knOG7kHJ)

1... 2... 3... KICK IT! (Drop That Beat Like an Ugly Baby)*. По назві гри ви вже могли здогадатися, що це від творців AaAaAA!!! - A Reckless Disregard for Gravity — тільки в них настільки незговірливі та дикі назви. Власне, ці дві гри — одне й те саме. З тією лише поправкою, що в новому творінні гра намагається скласти трек зі вашої ж музики. Іноді виходять зовсім непрохідні «шедеври».

Capsized — 2D-боївка. Непогана графіка і багатий використання фізики не врятували гру від жахливого одноманіття. Перша половина гри пролітає непомітно, але як тільки все зброю випробувано, а всі вороги побачені...

HOARD — гра про драконів. Ні, не про прекрасних рицарів і принцес (хоча й про них також), а про суворі драконячі будні. Грабуємо каравани, тероризуємо жителів, відбиваємося від братів по розуму (в мультиплеєрі, зокрема) або, навпаки, кооперуємося на благо Великої Золотої Гори. На жаль, також сильно страждає від одноманітності.

Universe Sandbox — це й не гра зовсім, а швидше «конструктор ситуацій». Що буде, якщо Юпітер раптово зникне? Можлива чи ідеально стабільна система за відсутності центрального світила? А якщо Сонце стане вдвічі масивнішим? На всі ці питання в межах своїх сил і можливостей відповість Universe Sandbox. Ви можете знищувати і вибухати світила та планети, пририсовувати чорні діри, крутити повзунки маси, швидкості, об’єму, густини... Кілька десятків прикладів можна вибрати прямо з головного меню. Можна вибрати Сонячну систему, можна відразу всю галактику.

Головний і принциповий мінус: гра не завжди поводиться адекватно. Після деяких налаштувань планети починають здійснювати найбожевільніші еволюції, проробка зіткнень тіл практично нульова (ударені один об одного планети без жодних візуальних змін — це нормально), а вильоти гри — часте явище. Але «побавитися» чортівськи цікаво.

Your Doodles are Bugged!

Суміш Crayon Psychics Deluxe та класичних «Леммінгів». Дорисовуємо рівень, щоб місцеві таргани могли дістатися до точки збору. Взагалі, іноді це завдання далеко не так тривіально, як може здаватися (включно і через досить посереднє управління, як би дико це не звучало для подібної гри), але «хардкором» тут і не пахне. Що не заважає грі бути надзвичайно харизматичною.

Sanctum*

Ідеологічний конкурент [Monday Night Combat](/games?search=Monday Night Combat). Тільки без поділу на класи і з різким ухилом у сторону саме «оборонної» тактики. Рекомендується грати в кооперативі. Головний недолік: мало карт.

Віце-гра місяця: Anomaly: Warzone Earth

А оце вже ідеологічний противник [Monday Night Combat](/games?search=Monday Night Combat). Причому справа зовсім не в тому, що в цій грі вид зверху. А в тому, що тут має місце бути... перестановка ролей. Так, так, все правильно: наша задача — прорватися. В розпорядженні гравця є командир загону. А у нього в обмеженому розпорядженні є власне загін. Різноманітні здібності додаються.

Гра місяця: Еврика!

Від творців «[Мор. Утопія](/games?search=Мор. Утопія)» і «Тургора»... ні, я не переплутав скріншоти, розробники дійсно зрулили в досить неочікувану сферу. Короткий сюжет: боги не полюбили людство, прибрали на Землі гравітацію, створили нову «вищу расу» і назвали її гнобами. Блок сюжету закінчено.

Граємо, втім, ми за людину. За дівчину. За дівчину-інженера. Зовуть її Флокс, до речі. Під мудрим керівництвом старшого товариша Флокс потихеньку примагнічує будівлі світового значення назад. Річ у тім, що коли гноби відчувають щастя, вони якимось чином створюють навколо себе нормальне притягання. Як не дивно, відчувають щастя вони майже від всього, в тому числі і від штурханів.

По ходу дії доведеться створити далеко не один механізм, в тому числі і з використанням гнобів. В цілому, гра залишає приємне враження, незважаючи на деякі недопрацювання і загальний сюрреалізм відбувається. Але після Тургора особисто я чекав від розробників чогось більшого.

Травень

![](/api/field/image/exUGruOyT1LRG)

DETOUR*. Конкуруючі компанії з перевезення повинні доставити товар. І не дати довести «ближньому своєму». Вибухаємо дороги, підкупаємо доблестних поліційних пончиками, наносимо добро і вершимо зло. Гру погубив дефіцит піару: знайти партнера для мережевої гри не завжди вдається навіть в офіційній групі.

Death and the Fly* — черговий платформер готичної тематики. Чимось неуловимо нагадує Trine, з тією лише поправкою, що персонажів двоє: Смерть і Летючка. З точки зору ігрового процесу гра не є відкриттям, але якщо вас приваблює все похмуре — це ваш вибір.

Garshasp: The Monster Slayer*. Якщо взяти «Принца Персії» і прибрати з нього все, крім бійок, а сюжет зробити ще більш абсурдним... так, ми отримаємо саме цей середньої руки екшен. Варто уваги хіба що з графіки.

Naval Warfare* — типова стрілялка з видом зверху, тільки на воді. Звичайно, цей факт вносить свої правки в ігровий процес і несе в собі певний шарм, але стати грі відкриттям не допомагає. Є сюжет.

Inside a Star-filled Sky

«Уявіть, що ви можете зайти в будь-який предмет на рівні і відкрити всередині нього новий рівень. А тепер уявіть, що на цьому рівні ви знаходите новий предмет і можете знову потрапити всередину нього, опинившись на ще одному рівні». Той унікальний випадок, коли опис унікально точно відповідає справі. Примітивна на перший погляд «стрілялка» елегантним рухом движка перетворюється в досить цікаву штуку. Можна залізти в будь-якого ворога, розгризти його зсередини, вилізти назовні і добити. Або залізти ще глибше. І ще. І ще. І... так, я вже сказав, що ви можете залізти ще глибше?

Гра безкінечна. З однією заувагою: розробники стверджують, що теоретично рано чи пізно гра все-таки зависне на ґрунті переповнення. Десь через п’ятдесят років безперервної гри. Плюс-мінус. Бажаючі спробувати є?

Fortix 2

Просто чудова гра. Ремейк Qix (PC-геймери знають її під назвою Xonix) з далеких восьмидесятих. Є певне прямокутне поле, всередині якого є замок і (як правило) дракони. Завдання нашого рицаря — «відсікати» шматки прямокутника, аби в підсумку замок опинився в нашій владі. У процесі можна таким же методом активувати катапульти чи бонуси та вбивати (точніше, «захоплювати») ворогів. Це справді захоплюючий процес. У другої частини можна виявити лише один мінус: принципових відмінностей від першої частини, крім графіки, немає. А коштує вона в десять разів менше (один долар. В Steam. Необгрунтовано, але факт). Тож починати знайомство з серією краще з першої частини.

[Hamilton’s Great Adventure](/games?search=Hamilton’s Great Adventure)

Напевно, всі ми в тому чи іншому вигляді зустрічалися з задачею комівояжера. Дана аркада з видом зверху непогано її ілюструє. По багатьом платформам герой може пройти тільки один раз, після чого вони обвалюються. По шляху бажано зібрати якнайбільше скарбів. Допомагає герою його вірна перната супутниця Саша, яку можна відправити на розвідку або попросити натиснути на якийсь важіль. Досить приємна аркада.

[The Tiny Bang Story](/games?search=The Tiny Bang Story)

Відрізнити інді від AAA-проектів за графікою з кожним днем стає все важче, а «Теорія Крихітного Вибуху» — чергове тому підтвердження. Дуже красива і стильна квест з обильними елементами жанру «знайди предмет» і безліччю міні-ігор. На жаль, вічний бич жанру — «полювання за пікселями» — не минуло цю гру. Тож періодично все ж доведеться звертатися до кнопки допомоги. Вона заповнюється методом кліканья по літаючим мушкам (такий ось палкий привіт [World of Goo](/games?search=World of Goo)), тож зловживати не вийде: ніякого терпіння не вистачить.

Віце-гра місяця: [Frozen Synapse](/games?search=Frozen Synapse)

Незважаючи на свій сильно завищений (25 доларів) цінник, в цій грі є на що подивитися. Едакі «шахмати по переписці» з одночасним ходом. Якщо ви грали в ранні ігри серії [Rainbow Six](/games?search=Rainbow Six), то, можливо, пам’ятаєте тактичні карти перед операцією. Можна було навіть бойову частину всю опустити: понатикати точок на всю-всю карту, щоб уже напевно і, попиваючи чай, дивитися за відбувається...

Ось тут у нас приблизно те ж саме. Тільки ми даємо команду не на всю партію, а лише на кілька секунд вперед. Те ж саме, якщо ми граємо в мережеву гру, робить і суперник. Ви можете прорисовувати у себе передбачувані дії суперника, але, як кажуть, «жоден план не витримав перевірки боєм». Можна грати одночасно кілька партій, якщо ваші суперники не такі швидкі, як ви.

Гра місяця: Terraria

Мабуть, тут не потрібні якісь коментарі. Едакий 2D-MineCraft. З тією лише поправкою, що якщо в MineCraft живуть, то Terraria — покоряють. Якщо ви все ж якось умудрилися проморгати цей інді-шедевр, можете ознайомитися з оглядом на нього.

Інше: iBomber Defense\, Ancients of Ooga*, Dwarfs?! (чимось схожа на Dwarf Fortress), Steel Storm (слабенький бойовичок з видом зверху), LUME*

Червень

Майже всі інді-ігри червня мають легкий присмак сюрреалізму. Або, як мінімум, дійсно дивні концепти.

![](/api/field/image/RNsjLXOAUzSBg)

Critical Mass — класичне «зберіть три блоки разом», тільки в 3D. Результат, м’яко кажучи, неоднозначний. 2D-версія славна тим, що можна легко оцінити ситуацію, а тут — зокрема і через непослушне управління — це далеко не так просто зробити. А зволікання тут — смерть подібна. Конструкція починає мелко трястися і просто вибухає. Повністю зрозуміти логіку останнього мені не вдалося, але грати потрібно справді швидко і, бажано, маючи неабиякий запас удачі.

Vertex Dispenser

Дикий аналог культової гри «Точки». Насправді, схожий він на неї мало, але нічого ближче мені згадати не вдалося. Некое абстрактне ігрове поле складається з точок. У нас є кораблик, який може їх захоплювати, переходячи між ними. Три точки поряд — перекрашується трикутник. Є ряд спецздібностей на зразок охоронної вежі або мініонів. Завдання — знищити ворогів. Грається в загальному-то цікаво, але дещо... дивно. Успіх сильно залежить від вашої реакції і мікроконтролю (так, так, навіть незважаючи на єдиного підопечного і обмеженість пересувань).

Віце-гра місяця: Proun

Лайт-версія [Super Meat Boy](/games?search=Super Meat Boy). Кінцева задача різниться в залежності від обраного режиму гри, але суть залишається незмінною: є кулька, якою ми керуємо, є, гм, трос, по якому він може котитися з усіх боків, гордо плюнувши на всі закони гравітації, і дуже багато перешкод, понаставлених навколо цього тросу. В усіх ігрових режимах потрібно вжимати педаль газу і гнати вперед. Якщо вкололися — кулька різко втрачає в швидкості.

Швидкостей гри в загальному підсумку чотири. Найповільніша — «Fast», що як би натякає. Гра, до речі, розповсюджується по моделі «плати скільки хочеш» на офіційного сайті. В цілому, зроблено досить позитивно, але відчуття того, що чогось не вистачає, залишається.

Гра місяця: Jamestown*

Є такий жанр: скролери. Ті самі стрілялки, в яких кораблик рухається кудись в невідомість, а на нього напирають і напирають сотні ворогів... Колись подібні вироби можна було зустріти на кожному другому мобільному телефоні.

Jamestown — представник саме цього жанру. Модний в останні часі у інді-розробників ретро-стиль, класичний ігровий процес і крышесносящий, хоч і небагатий, сюжет. Якщо коротко, то гра розповідає про захоплення Нового Світу, тільки в ролі оного в Jamestown Марс. З корінними марсіанами. Історичні персоналії, раптово опинилися в космосі, додаються.

З недоліків можна відзначити кілька «скачучих» складностей гри. Комусь ще може не сподобатися графічне виконання, занадто вже воно своєрідне. Але в загальному і цілому, гра рекомендована до ознайомлення.

Інше: The Cat and the Coup\, Solar 2**

Липень

![](/api/field/image/n9IezDkp0ewWi)

[Cthulhu Saves the World](/games?search=Cthulhu Saves the World)* & Breath of Death VII*. Дві гри, які на ПК можна купити виключно разом. На жаль, особисто я так і не викроїв часу ні на одну з них, але західні рецензенти ридають від щастя і б'ються в істерії. По ідеї, це рольові гри «старої школи». Пародійні ігри. Печально, але русифікаторів на горизонті не видно, а велика частина гумору лягає на текст. В іншому ж це справжній «привіт з минулого».

[Dungeons of Dredmor](/games?search=Dungeons of Dredmor)*

Гра в жанрі roguelike. Чудово зроблена і має графіку. Більше додати нічого, якщо ви знайомі з жанром, то все інше ви і так вже можете собі уявити. Якщо не знайомі, але хочете познайомитися, то [Dungeons of Dredmor](/games?search=Dungeons of Dredmor) — чудовий вибір для цього. Якщо зовсім-совсім не знайомі, то можете прочитати повноцінний огляд на гру.

E.Y.E: Divine Cybermancy*

Бійка з елементами ролевої гри. На протязі всього проходження перманентно вводить гравця в стан когнітивного дисонансу. Виражаючись простіше: зрозуміло, що нічого не зрозуміло. Надмірна кількість вмінь і заплутаний сюжет з розмивом завершення не роблять грі честі. Однак якщо це вас не лякає, сама по собі E.Y.E. справді якісна і цікава гра.

Гра місяця: Runespell: Overture

Якщо взяти [Puzzle Quest](/games?search=Puzzle Quest) і замінити кульки на карти... взагалі так, ми отримаємо щось схоже на Runespell: Overture. Гра складається з черги боїв з невеликими перервами на діалоги. На полі бою є 10 стеків карт, половина з яких наша. Завдання — зібрати з цих стеків що-небудь убивче з п’яти карт за правилами покеру.

Гра є змішуванням [Puzzle Quest](/games?search=Puzzle Quest), покера і — прости мене, святий Коннектий, але це справді так — пасьянса. Результат трохи дикий, але цілком життєздатний і симпатичний.

Інше: Lucid, Defy Gravity Extended\, [Dead Horde](/games?search=Dead Horde)* (більше за все схожа на Shadowgrounds), Tobe's Vertical Adventure (непоганий, в принципі, ретро-платформер, дуже сильно страждаючий від наївного управління), Legend of Fae, Chantelise - A Tale of Two Sisters**

UPD: При створенні дайджеста була пропущена гра Cubium. Ввиду її геніальності та нерасторопності автора поста, вона буде описана в дайджесті за наступне півріччя.

Серпень

![](/api/field/image/QASAZrsO6X9oe)

[Space Pirates and Zombies](/games?search=Space Pirates and Zombies) — нещо непонятне. Якщо взяти «Космічних Рейнджерів», викинути з них все, крім космосу і можливості покращувати корабель, додати ресурси й космічні станції плюс вивести частину управління на клавіатуру... отримаємо цей монстр. В принципі, іграбельний, але особливого інтересу не викликає.

EDGE. Гра від творців RUSH та Toki Tori. В цілому, дуже сильно нагадує першу (огляд), тільки з "ручним" управлінням і єдиним кубом-підопічним. Моє мнение — ця гра все-таки не для ПК. Багато численні тонкощі управління, своєрідно розташована камера, примітивний ігровий процес... Втім, є альтернативна точка зору.

Bastion*

Графічний підхід а-ля wakfu, ізометричний вид а-ля Magicka, відмінний геймплей а-ля... гм. Ну, в загальному-то теж чимось схожий на Magicka, але з рядом зауважень. Дуже красива і дуже якісна гра, хіба що система збережень підкачала. На сайті є огляд гри.

Trauma

Гра-концепт, гра-експеримент. Незвичайне графічне виконання, засноване на безлічі фотографій, «символьний» принцип проходження, прийшовший безпосередньо з «Тургора» і печальна історія однієї дівчини...

Цю гру не можна оцінювати, вона не має прямих аналогів. Це потрібно просто бачити. На сайті є огляд цієї гри.

Віце-гра місяця: Hacker Evolution Duality

Сіквел Hacker Evolution, який, в свою чергу, надихався ідеями незмінного Uplink. Незважаючи на те, що з графічної точки зору «голлівудщини» з кожним разом все більше і більше, суть залишилася незмінною: хакаємо, ламаємо, обходимо захисту, тягнемо інформацію (яка, як відомо, править світом), замітаємо сліди, отримуємо гроші, апгрейдимось...

Якщо DDoS, Firewall, sudo і інші подібні страшні слова для вас не так уже й страшні, то ця гра зроблена для вас. Тут і мультиплеер є, до слова. Простому смертному розібратися у всьому цьому буде на порядок складніше, але теж реально. Тільки починати тоді потрібно з легкого рівня складності та одиночної гри...

Гра місяця: Limbo

Бувший ексклюзив для XBox 360 все-таки перестав бути ексклюзивом. Теж гра-експеримент, ставлячи ставку в першу чергу на стиль. Але це не значить, що постраждали якісь інші складові: LIMBO — рідкісний приклад гри, в якій все на своєму місці.

Звичайно, у неї також є свої недоліки, але не відзначити її вклад у ігрову індустрію і вічне питання «Чи можна вважати ігри мистецтвом?» неможливо. В блоці гри є огляди і проходження.

Інше: Avadon: The Black Fortress\, Blocks That Matter*, Alien Hallway**


На цьому наш короткий екскурс в інді-ігри цього року завершено. Відомо, що ми дійшли до сьогоднішнього дня. Але адже рік ще не закінчився, а це значить, що інді-розробники ще зможуть нас порадувати та здивувати, незважаючи на осінній вал AAA-ігор.

\* Ігри, помічені зірочкою, не запускалися автором поста особисто. Їх опис оснований на опитуваннях інших геймерів, оглядах західних рецензентів і відеороликах з ігровим процесом.

Якщо хтось виявився забутим — пишіть. Додамо.