Повільною шаркаючою ходою — огляд «The Walking Dead»
Лікар: — Дуже цікаво. Температура тіла близько п'ятнадцяти градусів, пульсу немає, дихання немає, очі червоні, набряклі, з виділеннями. Боюсь, у вас… кон'юнктивіт.
Пацієнт: — Я так голодний… Я так хочу їсти… Хочу мозги…
Лікар: — Ладно, ладно… Тільки не в якому разі не терти очі.
«[South Park](/games?search=South Park)»
«[The Walking Dead](/games?search=The Walking Dead)» з'явилася на світ у вигляді графічного роману, який досить швидко обзавівся гуртом верних фанатів. Пізніше комікс переріс у телевізійний серіал, який здобув масову популярність. Тепер «Ходячі мерці» дійшли до індустрії відеоігор. Розробниками мертвців стала студія, для якої не вперше працювати у сфері «ігор за фільмами». «Telltale Games» відома (або не дуже) як творець «[Jurassic Park: The Game](/games?search=Jurassic Park: The Game)», «[Back to the Future: The Game](/games?search=Back to the Future: The Game)», а також ігровим серіалом про Сема і Макса.
«[The Walking Dead](/games?search=The Walking Dead)» вони подали нам у вигляді інтерактивного фільму з деякими вкрапленнями квесту, досить ретельно срежисованим спектаклем у кількох діях. І саме ця форма гри здається для неї ідеальною, адже головна ідея коміксу і серіалу полягає зовсім не у відстрілі мертвців, як може здатися на перший погляд. Насправді в графічному і телевізійному варіанті «[The Walking Dead](/games?search=The Walking Dead)» робиться акцент не на екшен, а на наратив, іноді досить неторопливий, на розробку характерів героїв, на їхню історію (і лише потім на їх жахливу смерть).
А ще джерела, не соромлячись, використовують класичний прийом «банки з павуками». Ну правда, що може бути цікавіше, ніж спостерігати за групою абсолютно різних людей, які об'єдналися задля порятунку своїх штанів? Спостерігати за тим, як вони почнуть кусатись один з одним з приводу і без… І як поведеться та чи інша персонаж, коли сувора реальність візьме його за горло і стисне сильніше… Гадати, хто зламається першим — крутий хлопець зі сталевими м'язами або дівчисько-плаксійка… І вирішувати для себе, хто насправді вчинив добре, а хто погано, адже межа між добром і злом до чорта стерта! А зомбі... вони тут лише фон, якась світова катастрофа, яку з легкістю можна було б замінити, скажімо, пандемією еболи.
Спішу вас обрадувати — комп'ютерна «[The Walking Dead](/games?search=The Walking Dead)» виконана точно в тому ж ключі. Тонкощі зворушливих стосунків у далеко не любовному трикутнику «людина — зомбі — людина» подані в кращих традиціях. Вже в першому епізоді наш протагоніст об'єднається з групою виживших, знайде собі друзів і наживе ворогів. А їхні стосунки лише почали розвиватися. Але, на відміну від первоисточників, у грі реалізована одна дуже приваблива можливість — гравець може впливати на розвиток подальших подій через вибір.
Частіше за все це вибір фрази у розмові — між грубим або ввічливим відповіддю, між правдивим або брехливим. Ці відповіді вплинуть на ставлення співрозмовника до протагоніста. Наприклад, якщо хтось спіймає вас на брехні, згодом він може відкрито висловити вам своє недовіру. Або, навпаки, чесна і правдива відповідь про ваше недостатньо праведне минуле може змусити когось триматися від вас подалі. Але іноді вибір буває набагато серйознішим і цікавішим — гравцеві нададуть можливість вирішувати, кому з його новоспечених друзів жити, а кому померти.
Довго розмірковувати, ретельно зважуючи варіанти, до речі, не дадуть, на душевні і моральні метання відведено не так багато часу. Не встигнув вирішити — вважай, промовчав, ну або простояв на місці як статуя, так нікому і не допоміг.
Оскільки на даному етапі ми маємо лише перший епізод гри, наслідки зробленого вибору толком оцінити просто неможливо. Тобто, наприклад, є момент, коли нам доведеться вибрати, кому допомогти, припустимо, Васі чи Петі (імена вибрані методом сліпого рандому). Вибираємо одного з них, а іншого на наших очах зїдають мертві без майонезу. Питання тут ось в чому — чи не вийде так, що у подальшому як Петя, так і Василь поведуться абсолютно однаково, відграючи одну і ту ж роль? У цьому випадку вибору як такого і немає, є лише його видимість. Інший варіант — Василь у наступному епізоді допоможе нам відбити атаку трупів, а Петро позорно втече, залишивши групу на поталу судьбі (ех, Петя, Петя!). Ось це вже реальні наслідки реального вибору! Ось це вже справжній вплив на хід подій (так це ж просто якась RPG!)! Особисто я сподіваюсь, що далі все піде саме таким чином. Але, пройшовши перший епізод пару раз, з дійсно серйозними наслідками свого вибору я поки не зіткнувся — все йшло приблизно по одному сценарію, лише з деякими незначними варіаціями. Тож чекаємо епізод номер два, в якому, сподіваюсь, нам нарешті дозволять пошкодувати про вчинене чи порадіти йому.
Пересказувати сюжет у випадку настільки короткої гри просто неможливо, навіть мікроспойлер схожий на один з смертних гріхів. Тому про сценарій намагатимусь помовчати, лише відзначу, що він цілком відповідний.
Головний герой гри, певний Лі Еверетт, для «[The Walking Dead](/games?search=The Walking Dead)» людина абсолютно нова, його не було ні в коміксах, ні в серіалі. Що добре. Адже він має за плечима свою історію, нам невідому. Ця історія частково розкриється в першому епізоді, залишивши найгостріші моменти на наступні глави.
Зате деякі особистості, яких зустріне на своєму шляху наш чорнокожий протагоніст, вірним фанатам добре відомі і викликають відчуття безумства фанатського щастя (дівчатка з захватом верещать — «Гершил!!!»). Однак старим знайомим ролі роздані виключно епізодичні. Це й зрозуміло, в первоисточнику і натяку нема ні на якого Лі.
До героїв другого плану немає ніяких претензій — це звичайні люди, як ти і я, яким на голову неждано-негадано впав зомбі-апокаліпсис. Кожен з них має власний характер і свою коротеньку історію. Хтось намертво роздавлений обставинами, хтось намагається зберегти самообладання і готовий боротися. Їхні дії бувають логічними і послідовними, а бувають імпульсивними і необдуманими, що робить комп'ютерних ляльок ще більш живими. І це насправді великий плюс.
Зомбі «[The Walking Dead](/games?search=The Walking Dead)» — це яскраві представники підкласу «ромеровских» мертвців: повільні, шаркаючі ногами паралітики (тільки я задаюся вічним запитанням — «Як взагалі ці незграбні змогли заповнити весь світ?»). А ще, незважаючи на те, що зомбі-апокаліпсис стався не пізніше як позавчора, мертвеці виглядають так, ніби пролежали зиму під снігом, а коли відтанули, потрапили на обідній стіл до родини голодних куниць. Так, з гримом явно переборщили.
До того ж, як і в первоисточнику, ігрові мертві діють рівно тоді і точно так, коли це потрібно «невидимому режисерові». Вони старанно чекають убік, поки люди закінчать із важливими розмовами, або сидять у ретельно підготовленій засаді, з якої випрыгнуть у призначений час. Коли це потрібно, вони бредуть, повільно шаркаючи ногами, але вже в наступному епізоді, як по мановенню чарівної палички, прискорюються. Якщо це потрібно наративу, вони не помічають наших героїв, які, присядши на корточки, заховались за… прутьями стальної решітки (0_о).
Ця жорстка режисура як хороша, так і погана одночасно. Бідою тут є те, що працює вона не завжди. Іноді сцена виглядає досить живо — протагоніст бореться з черговим мертвяком не на життя, а на смерть, і від цього просто серце замирає. Але ось уже в наступній сцені герої розчищають затор, який загородив дорогу машині, а навколо підбираються зомбі… Так повільно і спокійно… Рівно так повільно, щоб в останню секунду люди встигли запрыгнути в машину і зникнути. І це вже виглядає неестественно, наиграно і безглуздо (як та решітка). Добре хоч, таких епізодів зовсім мало — буквально пара-трійка (в тому числі і решітка, так).
Про геймплей і сказати-то особливо нічого — він вражаюче простий і незамысловатий. Ліва кнопка миші потрібна для практично всіх можливих дій: вивчити навколишній пейзаж; вдарити в протухлу харю мертвеца; штовхнути застряглу машину; підняти потрібний предмет; відкрити двері; перебігти з одного укриття в інше. Протагонист навіть пригнеться сам, якщо йому загрожує небезпека. Лише зрідка герою доведеться розім'яти ноги, пройшовшись старим добрим способом «WASD» по некрупній локації, та з натисканням на пресловуту клавішу «Q», відбиваючись від вцепившогося в шию нежити.
Вибір складності гри, як такого, відсутній, але життя собі можна ускладнити, відключивши в грі підказки. Тільки кому і навіщо це знадобиться, я, чесно кажучи, не розумію.
Графіка подана нам замаскованою під комікс. Хоча, звичайно, коміксовий стиль гри корінним чином відрізняється від стилю оригінального «[The Walking Dead](/games?search=The Walking Dead)», але за це потрібно ще спасибі сказати — чорно-біла гра виглядала б дуже… дивно. Заодно за цим антуражем розробники успішно схоронили убогу графіку. Що тут скажеш? Молодці!
До речі, епізод чортівськи короткий — на його перше проходження я витратив близько трьох годин, перепроходження зайняли лише півтора. Наприкінці, перед фінальними титрами, в стилі тих же телесеріалів і коміксів нам показують уривки наступної серії — натякають на ті труднощі, з якими зіштовхнеться група Лі в найближчому майбутньому. Цей хитрий прийом працює — особисто я буду чекати наступну главу з нетерпінням. До слова, платити за наступні чотири епізоди не доведеться, в «Steam» увесь сезон ігрового серіалу продається повністю — вже вийшов перший епізод плюс чекаються ще чотири частини.
Підводячи підсумки, хочеться сказати, що «[The Walking Dead](/games?search=The Walking Dead)» все ж призначена для певного кола геймерів (не такого вже й вузького, впрочем) — любителів коміксу або серіалу. Гра по всесвіту «Ходячих» красиво вписується в неї, дотримується всіх основних заповідей своїх старших братів, зберігає їх атмосферу. Ця гра — як довгоочікувана нова серія, але з можливістю відгуку та необхідністю прийняття рішень, що робить її інтерактивною. Фанатам все це, безсумнівно, сподобається; крім того, вони багато можуть простити або просто закрити на це багато очей. Наприклад, на трапляючуся часом нелепицю і на певну неясність наслідків вибору. Саме ця задача і стояла, як мені здається, перед «Telltale Games», і з її реалізацією вони впоралися блискуче. Але чим ж «[The Walking Dead](/games?search=The Walking Dead)» може залучити людину, незнайомого з первоисточником або, і того гірше, трепетно його ненавидячого? Боюсь, що зробити це їй зовсім нічим.
Засим откланяюсь. Убивайте зомбі, любіть близьких, усіма методами бійтесь на стороні добра. Особлива подяка за вичитку неказистого тексту оголошується Surtу. Всім дякую, всім пока.