Прев'ю від vg247.com [переклад]
Крепкий горішок: «Rockstar» показує «Max Payne 3»
Стейс Гармон, 06.10.2011.
Макс Пейн, найциніший антигерой у світі, засидівся на лавці запасних, поки «Rockstar» творила історії про угонщиків, ковбоїв і корумпованих поліцейських. Але настав і його час. Озлоблений колишній поліцейський і колишній агент по боротьбі з наркотиками немало повидів у своєму житті. Смерть дружини та доньки, наприклад. Він майже зламаний і втішається лише міцними напоями та довгими бесідами з самим собою.
Добравшись до офісу «Rockstar» у західній частині Лондона, я стикаюся з дружньою та енергійною дівчиною, яка запитує, чи принести мені щось попити. Занадто рано для віскі, отже, чай. Чорний. Без цукру. Після підписання документа, що зобов'язує мене тримати язик за зубами протягом наступних тридцяти одного години або ризикувати своїм здоров'ям, мене супроводжують до охайної вітальні. Доброчесний PR-менеджер розповідає, як здорово працювати над «Max Payne» і як приємно з вами познайомитися. Так-так, балакун, але давай все ж ближче до справи, а?
По-перше, він показує чорну папку з фотографіями з Сан-Паулу, де розгортається більша частина дії в грі. Полагаю, це має продемонструвати, як ретельно розробники підійшли до вибору місця дії. Прямо перетрудились, бідняги. Кому ж хочеться відправитися в Сан-Паулу за казенний рахунок, щоб нащелкати там фоток?!
Проте, це все ж не альбом «Хлопці на відпочинку»: розкішні басейни на дахах, залиті сонцем пагорби та дівчата на карнавалі сусідять з озброєними поліцейськими, брудними графіті бетонними стінами й жертвами вуличних злочинів. Зайнявшись справою, хлопці з «Rockstar» роблять це всерйоз.
Мої роздуми знову перериваються, цього разу промовою про те, що гра збережений дух перших частин, при цьому підтягуючись до сучасного рівня. В той же час мій другий супровідний бере до рук геймпад від «Xbox 360», який мені не дістанеться, адже демо-версія мені дана лише подивитися.
Серйозно подумавши над тим, щоб тріснути його по башці вазочкою з льодяниками, додати другого до скляного столика і взяти управління Максом у свої руки, щоб описати в прев'ю відчуття, а не враження, я все ж вирішив, що такий хід не потішить ані «Rockstar», ані мого редактора, тому краще здержати внутрішнього Макса і бути паїнкою.
Ритм Нью-Йорка
На початку гри Макс знаходиться вдома в Нью-Йорку. За вікном свирепствує заметіль, всередині свирепствувати буде Пейн. Втім, поки що він у своїй квартирі а-ля притон: коробки з-під фастфуду та пляшки з-під бурбона розкладені в художньому безладді. Ось вже хто з Макса поганий, так це домогосподарка.
Здається, наш герой ще й мало-мало безрозсудний: він випадково застрелив сина місцевого мафіозі. Отже, розважаючи бразильського друга, який намагається переконати Макса обміняти лайнову квартирку на роботу в приватному охоронному агентстві, Макс відповідає на дзвінок певного Ентоні ДеМарко. Мафіозі заглянув на чашечку чаю і незадоволений тим, що у Макса не знайшлося смачних еклерчиків. Судячи з обличчя Макса, стріляти будуть багато.
Поки Макс краде по коридору, по стінах пляшуть красномовні червоні точки прицілів. На даний момент шкала уповільнення часу заповнюється, коли Макс вступає в бій, хоча це ще можуть змінити до виходу, як вже багато разів змінювали за останні кілька місяців. Можливо, систему змінять на більш «заохочуючу» — Максу будуть давати уповільнення за серії вбивств. Але поки точно нічого не вирішено.
Досить швидко Макс по дурості стикається лицем до лиця з озброєним бандитом. На щастя, у нього такі ж сусіди, які колись були у мене: з квартири виривається спянілий старець-ветеран і зносить потенційному вбивці Макса голову пострілом з рушниці, яке він явно не в телемагазині придбав.
— Не бійся полум'я, — бормоче старий, поставлений на коліна товаришами покійника. Він повідомляє, що очищаюче полум'я спалить усі гріхи і підриває нацеплену на себе вибухівку, забираючи з собою небажаних гостей Макса і половину коридору.
Ми відволіклися на те, щоб зайти в квартиру новоявленого шахіда і поглянути на дрібні деталі: навколо повно карт, схем, армійського обладнання й усього необхідного для виготовлення вибухівки. Мені сказали, що в лінійну гру вмонтували рушій для створення відкритого світу і що кругом буде повно деталізованих локацій, на які буде приємно подивитися.
— Так-так, дуже мило, — бормочу я в кружку. — Шевелися давай.
Повернувшись у бій, Макс використовує уповільнення часу: навколо починає трястися повітря, а кожна окремо промальована куля залишає в повітрі чіткий трасер. Коли останній бандит поблизу загинув, включилася оглядова камера, що прослідувала разом з кулею від ствола до жертви. Включається вона разом з уповільненням часу, показуючи відбувається з кількох кутів, поки ми смакуємо момент досягнення кулею точки призначення. Знаєте, що я скажу? Чіпляє, прокляте!
Коли пил осіла, ми побачили Макса на даху будинку і оцінили вражаючу панораму похмурого Нью-Йорка. Поки сніг повільно падає, а шанси Макса тихо-мирно спитися швидко зникають, стає зрозумілою одна проста істина: ми поїдемо в Сан-Паулу домовлятися щодо роботи.
Місто Сан-Паулу
Скакнувши на дві третини гри єдиним махом (хоча мені так і не сказали, скільки це в годинах ігрового процесу), мені показали зовсім іншого Макса. Звісно, він не став усміхненим добрячком — тепер у нього виголена голова, є борода і жахлива майка-алкоголічка. Короче кажучи, його черевик має побачення з чиєюсь дупою.
На початку цього відрізку я побачив підхід «Rockstar» до фірмової стилізації під комікс: тоді як у першій частині були безглузді, але вражаючі фотографії, а в другій — намальовані сторінки, «Max Payne 3» може похвалитися обробленими стоп-кадрами. Екран заповнюють кадри з безлічі кутів, відображаючи ключові елементи сцени, а думки Макса наведені у вигляді тексту. Виходить, своєрідна сторінка графічної новели.
Чуть пізніше мені довелося поволноватися після згадки страшних слів «супроводжувати» і «завдання» — все ж знають, як зазвичай реалізуються такого роду речі, — але перестрілка в залитому сонцем, але все ж похмурому автобусному парку демонструє принаймні деякі з привнесених «Rockstar» трюків.
Щоб забезпечити найкращі умови для Джеймса МакКефрі, знову взявшогося зіграти Макса (на цей раз не тільки озвучити, а й саме зіграти), у грі використовується технологія повного захоплення руху, хоча й не розрекламована «Motion Scan» з «L.A. Noire». Деталізована анімація робить взаємодію Макса з ігровим світом правдоподібнішою. Особливо варто відзначити те, як він приземляється на гравій після стрибка вбок. Після нього, до речі, можна залишитися лежати на землі і стріляти в будь-яку сторону з цього положення.
Серце маніяка радує використання оточення — приємно обрушити на групу противників стояв на опорах для ремонту автобус. Охороняє Макса Джованну, дівчину того, кому прийшла в голову надзвичайно розумна думка взагалі відправитися в Сан-Паулу, яка, на щастя, досить розумна, щоб не лізти під кулі.
Демо-версія закінчується сценою, в якій Джованна намагається виїхати з парку на автобусі, а Макс висовується з дверей, розстрілюючи посланих за ним головорізів. Цей лінійний ділянка різноманітить перестрілки. Нарешті, бідна Джованна, не впоравшись із управлінням, врезається в стіну. Екран темніє. Жарка видалася поїздка.
Мої нові найкращі друзі розповіли ще про дещо: у грі буде мережевий режим, який, очевидно, органічно впишеться в неї і не буде здаватися зайвим придатком, як у багатьох інших іграх, побудованих на особистості головного героя. Проте, я особисто винесу вердикт не раніше, ніж побачу мережеву гру власними очима.
Динамічний ІІ буде часто користуватися системою укриттів, тобто, погані хлопці не стоятимуть і чекатимуть, поки ви красиво їх прикінчите, стріляючи з пістолетів по-македонськи. Однак саме головне — те, що попрацюють і з самим Максом, щоб розповісти історію людини, якій майже нічого не втрачати, крім розуму.
Макс однозначно повернувся, і його смерті хоче більше народу, ніж коли-небудь. Що ж, що Пейну погано, то нам добре.
«Max Payne 3» має вийти в березні 2012 року на «Xbox 360», «PlayStation 3» і ПК.
Переклад авторський.
Подяка за наданий матеріал — mchammer.
Подяка за вичитку — Soth.
Подяка за підтримку — Sinmara.