«В Америку по гриби» - превью The Last of Us
● Анонсована в грудні минулого року [The Last of Us](/games?search=The Last of Us) - ексклюзив для Playstation 3 - претендує на звання кращої гри цього або вже наступного року. Головна зірка “Озорних псів” - Натан Дрейк - взяв заслужений відпустку в сфері, кхм, “більшого кіно”, поступившись місцем двом новим персонажам, завдання яких завідомо зрозуміле: максимально природно показати життя та вчинки людей, яким постійно загрожує смерть.
Над [The Last of Us](/games?search=The Last of Us) працювали вже тоді, коли третя частина Uncharted була в розробці. Не виявивши у титрах “Ілюзій Дрейка” пару ключових прізвищ, багато журналістів і подумати не могли, що ці люди вже довгий час займаються зовсім новим тайтлом. Боси Naughty Dog тоді уважно стежили за всією інформацією, що надходила в Twitter і Facebook, щоб у разі витоку миттєво усунути пролом. Не всі хлопці з команди, що працювала над Uncharted 3, знали про існування [The Last of Us](/games?search=The Last of Us), що вже говорити про компанію Sony в цілому: лише верхівка знала про старт робіт над новим ексклюзивом для PlayStation 3.
Наприкінці минулого року обітниця мовчання була офіційно знята, але перша цікава інформація почала надходити лише зараз. Стало відомо, що автори надихалися документальним фільмом BBC “Планета Земля”, в одному з випусків якого йшлося про паразитні гриби, які проникають в комах, потім живляться їхньою плоттю, а після, кажучи буквально, проростають з тіла маленького бідолахи. Ігрові розробники, вивчивши фільм, поставили собі запитання: а що буде, якщо подібна зараза перебереться на людину? Також на загальну концепцію проекту в тій чи іншій мірі вплинули такі роботи, як фільм “Старикам тут не місце” (No Country For Old Men), серіал “Ходячі мертвеці” ([The Walking Dead](/games?search=The Walking Dead)) та новела City of Thieves, в Україні перекладена як “Місто”. Голлівудський сценарист, який написав цей роман, кинув своїх персонажів у Ленінград 1942-го року, де їх очікував, здавалося б, неминучий розстріл. Але так вже вийшло, що доля надала героям шанс вижити.
Начитавшись, надивившись і наслухавшись всякого, Naughty Dog взялися створювати свій бекграунд для нової гри. Так на світ з'явився ще один похмурий світ майбутнього, в якому людство піддалося атаці тих самих грибів - Кордицепсів (Cordyceps). Зараз, у нашому реальному світі, ці грибочки використовуються в медицині як омолоджуючий засіб. Потім, можливо, звикнувши до людського організму, Кордицепси озверіють і почнуть розмножуватися, через що розпочнеться тотальний хаос. На вулицях будуть бродити одичалі красуні, які раніше користувалися послугами салонів, їхні бойфренди та всі ті, хто контактував з зараженими. Багато людей перетворяться на монстрів, мільйони загинуть, а жменька виживших, яким колись було байдуже на омолодження, стануть, власне, боротися за виживання. Ласкаво просимо у світ [The Last of Us](/games?search=The Last of Us)!
На роль головних героїв попросилися два персонажі. Один з них - Джоел - сорокарічний чоловік міцної статури, за спиною якого мається досить невеселе минуле, пов'язане з наркотиками і торгівлею зброєю. Не можна сказати, що Джоел прагне почати своє життя знову, але, як кажуть, не обходиться і без цього - на шию “звалилася” Еллі - дівчинка-сирота чотирнадцяти років, яка, навпаки, зовсім не знає цього світу до злочинних діянь грибного вірусу. Тому кожна незвична річ, створена до її народження, викликає у дівчинки справжнє захоплення та інтерес. “Ми не збиралися робити звичайний екшен про зомбі і все таке”, - розповідає геймдиректор Брюс Стрейлі (Bruce Straley), - “це не в стилі Naughty Dog”. І справді: сюжет [The Last of Us](/games?search=The Last of Us) сильно нагадує зміст науково-фантастичного роману Річарда Метісона “Я - легенда”, в якому акцент зроблено далеко не на битвах з мертвими.
“Наша гра - не хоррор, як вам могло здатися на початку. Звісно, це буде звучати дещо банально, але [The Last of Us](/games?search=The Last of Us) - це історія про любов. Це не романтична історія про любов, в якій ми намагаємося з усіх боків показати стосунки батька та доньки”. І нехай Джоел - це в більшій мірі грубуватий чоловік, Еллі розуміє, що без такого опікуна їй не вижити в новому світі. “Джоел, зупини машину, ми повинні йому допомогти!”, - кричить дівчинка, помітивши впереді поранену людину, яка тримається за бік і ледве стоїть на ногах. “Пристебни ремінь”, - бурчить Джоел і натискає на газ. Через секунду начебто поранений чоловік вирівнюється, дістає з кишені пістолет і стріляє по автомобілю. Подібна за своїм розвитком сцена була в постапокаліптичному фільмі “Книга Ілая”, але там головний герой розібрався з бандитами без особливих зусиль. Джоел, хоч і мав раніше справи з зброєю, проклинає Творця щоразу, коли той ставить на його шлях головорізів та інші неприємності.
Сюжет бере свій початок у Бостоні, де і зустрічаються наші протагоністи. Двадцять років тому грибковий вірус досить сильно потряс людство, повернувши його на тисячоліття назад, коли кожен боровся в цьому світі за власне виживання. Юній Еллі доводиться постійно вчитися новим навичкам, якими володіє її новий друг. Відточивши мову жестів та розподіливши ролі, хлопці добувають їжу, патрони для зброї, знаходять укриття, словом - виживають. А заодно і подорожують по Сполученим Штатам (поки заявлені Бостон і Піттсбург, але цими містами, будьте впевнені, дія [The Last of Us](/games?search=The Last of Us) не обмежиться).
Гравець, керуючи Джоелом, повинен прежде всього дбати про Еллі. Якщо він не встигне своєчасно на допомогу, дівчинка, незважаючи на свою хоробрість і бійцівські якості (в описаному Gameinformer епізоді вона покусала свого кривдника за руки), не зможе більше милуватися на знівечену Америку. Автори, до речі, запевняють, що Еллі ні в якому разі не буде тупити і створювати проблеми своєю нелогічною поведінкою, благо для неї був написаний особливо розумний AI. У представленій редакторам журналу демо-версії гри Еллі покірно слідувала за своїм другом, коли треба - ховалася за укриттям, коли було необхідно - допомагала добити противника, а коли невезло - потрапляла в руки недругів. Від кооперативного режиму, до речі, Naughty Dog відмовилися з зрозумілих причин (уб’ється атмосфера гри), але от онлайн-середовище в [The Last of Us](/games?search=The Last of Us) все ж таки буде.
Геймплей, як такий, схоже, не буде сильно відрізнятися від “Анчартедівського”, хіба що перестрілок має стати набагато менше, а напруженого хоррора і банальної боротьби за виживання - більше. Патрони для вогнепальної зброї де-небудь не валяються, їх потрібно шукати і добувати, тут-то нам і знадобиться напарниця, так вміло сортує гільзи у дебютному трейлері. Якщо боєприпаси раптово закінчаться і стріляти вже буде нічим, в хід можуть піти найрізноманітніші пристрої, придатні для вбивства. Ці інструменти мають властивість ламатися, приходити в непридатність, так що нашим героям доведеться постійно стежити за якістю наявних предметів захисту.
Але от якщо бойова система в демці була продемонстрована дуже на ура, то про якість головоломок журналісти не змогли сказати нічого конкретного - задачок було всього кілька, і на загальному фоні вони ніяк не запам’ятовувалися. Але, знаючи фантазію Naughty Dog, можна сміливо припустити, що нормальний мозковий штурм в [The Last of Us](/games?search=The Last of Us) все ж буде, адже не можна ж отак сходу забути всі звички, вироблені ще під час створення Uncharted. Чудові головоломки Натан Дрейк щелкав як горішки постійно, тому маємо надію, що і будні Джоела з Еллі не обмежаться простими стрибками, лазінням та стрільбою.
Але поки все це виглядає як хороший такий Uncharted, хіба що в зовсім інших декораціях і з зовсім іншими акторами. Інша справа, коли нам покажуть, нарешті, кадри геймплея, на яких головні герої протистоять інфікованим. У яку сторону зміниться ігровий процес, як гравцеві потрібно буде поводитися в таких ситуаціях, як можна буде уникнути зустрічі з монстрами і яким чином буде побудована поведінка цих істот? “Ми хочемо зосередитися на живих людях, і акцент робиться саме на це”, - пояснює віце-президент компанії Еван Веллс (Evan Wells), - “Звичайних противників ви зустрінете частіше, ніж інфікованих”. Загалом, це логічно. Комаха від витівок гриба-паразита гине, і те ж саме теоретично повинно чекати і людину. Тепер ось цікаво, звідки взагалі беруться ці монстри, як вони виживають (може, все діло в імунітеті жертви?), де живуть (зомбі з “Я - легенда”, наприклад, не переносили світло), чим, гм, живляться і інше, інше, інше.
Досліджувати і виживати гравець буде під акомпанемент саундтреку, за який відповідає Густаво, почекайте-почекайте, Сантаолалья (Gustavo Santaolalla) - композитор, дворазовий лауреат премій Оскар за кращу музику. Його музика, створена при допомозі гітари, скрипки, фортепіано та так званого чаранго, разом з живим голосом створює картині дуже потрібний настрій, правильну атмосферу, і в кінцевому підсумку виграє завжди як слухач, так і сам автор треків.
●●●
Загалом підсумовуючи все написане, не можна не прийти до висновку, що Sony дотримується вірного курсу, виконуючи ставки не лише на перевірені часом тайтли, але й на нові IP, здатні привернути як і нову аудиторію геймерів, так і відданих шанувальників PS3. У [The Last of Us](/games?search=The Last of Us) є всі шанси стати кращою, і не варто переживати навіть про зовнішній вигляд проекту. Так, стеля можливостей була практично досягнута (якщо не досягнута) в Uncharted 3, але, чорт візьми, хіба будемо ми плюватися від такої графіки десь через рік? Навряд чи. А чи знайдуть Naughty Dog способи перепригнути цей самий потолок і забратися куди-небудь вище?