Wolfenstein - відстій? Огляд спеціально для Gamer.ru
Грі всього кілька днів, а її вже встигли заклеймити всякими словами. І клоном **Call of Duty** охрестили, і в крадіжці ідей у **Prey** та **Hitman: Blood Money** підозрюють (хоча чим саме, я не зрозумів). Дехто звинуватив її в одноманітності та відсутності нововведень. Прямо радію, що не став писати огляд у перші дні після релізу. На фоні безлічі нападок на гру востаннє хочеться показати, якою вона насправді, а не в умах школярів, горе-рецензентів та інших калік-оглядачів.
Зберемо всі найпопулярніші претензії до гри. Отже, багато хто очікував рімейка (що б це не значило). Я чув заяви, що гра скопійована з **Call of Duty** — адже про фашистів. Третє — система апгрейдів зброї, яка виглядає якось чужо. Ну так, ще четверте — біганина по однаковим «скопійованим» домам у пошуках нікому не потрібних скарбів та документів. Нарешті п’яте — «графіка відстій»; не цитата, але суть претензії, як я розумію, зрозуміла.
Цікаво, що в цих претензіях не згадують ігровий процес чи атмосферність. Якось обходять їх стороною, а то й зовсім намагаються безглуздо закинути помідорами за тупих союзників, які не допомагають гравцеві…
Не будемо дрібнити — питання огляду звучить просто… точніше, не звучить, а виглядає. Ось воно:
Не Call of Duty
Вступний ролик одразу показує, що Wolfenstein мало схожий на **Call of Duty**. Наскільки я пам’ятаю, ні в жодній з серій цієї гри головний герой не володів магічними здібностями та амулетами чудовиськ. Номінувати розробників злодіями через фашистів — дурість. У Wolfenstein вони були ще в 1981 році. Іншими словами, з однаковим успіхом можна рубати руки підручнику з історії — там також з німцями воюють.
І чим графіка не приглянулась?
Власне в ролику показують корабель Тірпіц, де агент Бласкович знаходить медальйон, який, як виявляється, наділений небаченою силою. Він рятує зухвалому шпигуну життя, а потім потік енергії від чарівного заліза за секунду розчиняє німців. Однак Бі Джей не дуже здивований — за його плечима «Повернення в замок», а там він деяким представникам Туллів надавав по сопатці, боровся з зомбі, знищував мутантів та вломив королю Генріху I.
Німецький солдат зручно влаштувався і відпочиває
По поверненні медальйон забирають для досліджень, а Бласковичу доручають з’ясувати, що за справи творяться в Айзенштаді. Кажуть, там Гіммлер зі своїми окультними справами зашевелився. Так хто ж ще впорається з такою делікатною задачею? Звичайно, чоловік-армія Бі Джей Бласкович.
Все починається досить стандартно — на вокзалі німці влаштували засаду, а ми намагаємось пробитися з боєм. Повстанці допомагають по мірі сил, потім вибухає якийсь спецвагон, все в окрузі стає невесомим… багатотонний поїзд парить у повітрі, солдати кувиркаються і безсило палять у всі сторони, якась зеленувато-синя субстанція заливає підлогу…
Якщо ви ще бачите схожості з **Call of Duty**, то можете далі не читати — їх буде ще більше, адже зброя ж усі німецька. А вона ж була в [Call of Duty](http://www.gamer.ru/games/54-call-of-duty-world-at-war)!****
Песочниця
Після засади на вокзалі ми потрапляємо в історичний центр міста Айзенштад. Його накрила війна, тому мирні жителі в більшості своїй втекли куди подалі. Залишилися тільки контрабандисти-озброювальники та всякого роду повстанці. І ще ціла купа німців, які по мірі сил патрулюють місто та намагаються охороняти секретні об’єкти особливої важливості — туллійські артефакти та інші місця сили.
Макдональдс!
На відміну від звичної для шутерів ланцюга місій, у нас є певна свобода волі. По Айзенштаду можна погуляти, попутно збираючи золото, дані та фоліанти сили. Іноді можна зайнятися додатковими завданнями, щоб заробити грошей на покращення зброї (золото, до речі, автоматично дає гроші). Розкидані секрети, звичайно, трохи віддають консольним духом, але, якщо мислити трохи ширше, ясно — це своєрідна данина минулим іграм. Сховані скарби (воно ж золото нацистів) треба було шукати ще в самій першій грі. А за дані розробників треба похвалити особливо — в папках та портфелях, що розкидані по грі, можна знайти безліч текстів, вони роблять картину сюжету повнішою, концепт арт же виглядає як креслення, що також істотно сприяє атмосфері.
Вільний режим (Free Roam) взагалі річ дуже популярна. Увесь Prototype на ньому був побудований, GTA вже споконвіку використовує таку модель, а ще були NFS і навіть в Call of Juarez: Bounded in Blood між сюжетними місіями можна постріляти поганих хлопців і пограбувати каравани.
Уявіть вузьку стежку в темному лісі. Ви йдете по ній, по дорозі переступаючи через калюжі, обходячи пеньки, але так ніде і не звертаєте. По боках глуш, а ваша мета — на іншій стороні лісу. Ви йдете до неї, точно знаючи, що нікуди не звернете. Вільне місто — це як полянка на шляху. Тут можна зупинитися, порозважатися, сходити в інші частини лісу, де ростуть інші дерева. Наша мета все одно буде в тому ж місці, але йти буде не так нудно. Тому ця частка свободи (особливо в шутері) — благо, яке розбавляє класичні сюжетні місії (це факт, скільки б сарказму в нього не вкладали в інших оглядах).
«Ловити чи не ловити кайф від обшарювання будинків» — тільки його діло. Гру можна пройти галопом, не звертаючи уваги на все інше.
Супер-солдат
Так чим же займається старий Бі Джей? Він, як і майже двадцять років тому, вбиває німців. При цьому в таких кількостях, що лейтенант Альдо Рейн визначено захотів би його в загін «Ублюдків» (це з Тарантинівського фільму «Бесславні Ублюдки», ваш Кэп).
Німецькі солдати не відрізняються особливим військовим мистецтвом. Вони тупі — обожнюють ховатися, але так, щоб стирчало не менше половини голови. Бій з ними зазвичай виглядає так. Вибігаємо на якусь вуличку, бачимо патруль. Поки фріци намагаються зорієнтуватися, ми даємо чергу з MP-40, двоє падають мертво, а інші ховаються. Вони по черзі висовуються і палять у всі сторони. Кидаємо пару гранат, націлюємося — все, шлях вільний.
Звичайні солдати, як і в минулих іграх, не представляють майже жодної загрози, а потрібні лише для видовищності. Звук стрільби й анімація зброї виконані на відмінно, а влучення та смерть взагалі гідні окремої нагороди. Орди німецьких солдатів з’являються і гинуть лише для того, щоб гравець стріляв, кидав гранати і чув передсмертні крики. Така видовище рутина.
Далі по сюжету з’являються різні витвори німецьких учених. Ось так я зустрів важкого піхотинця. Випадково. Я йшов по вузькій вуличці Айзенштада, шукаючи золото, а цей громила взяв і проломився через стіну. Він хрюкнув, а потім навів на мене зброю. Пролунав тонкий писк, ствол зригнув синій потік енергії. Я з усіх сил натиснув на курок кнопку миші і побіг (спиною, звичайно) до укриття. Вже третій рожок підходив до кінця, а тварюка все не помирала. Доблесний солдат фюрера зі спокоєм бетонної стіни повільно рухався в моєму напрямку…
А в одній з місій мені зустрівся невидимка. Як я дізнався з секретних документів, німецькі вчені проводять експерименти над людьми — встраюють в їх тіла туллійські кристали. Від цього жертви отримують не людські здібності. Прозорий товариш, наприклад, швидко бігає і ріже якимось світящим ножиком, який зазвичай вбиває з першого удару. Попутно він видає жахливі звуки, так що складається враження, що цей швидконогий ловкач постійно де-небудь за спиною. Страх змушує нервово обертатися кожну секунду…
Ось звичайний світ. Не такий вже і похмурий...
А це це погляд із Тіні. Ну що, є різниця?
Важливу роль у всіх цих сутичках грає медальйон. Найперший режим дозволяє перейти в світ Тіні й побачити світ Чорного Сонця. У цьому вимірі все по-іншому. Живі люди виглядають як розкладені трупи, постійно завивають якісь вітри, у небо устремлюються незрозумілі шматки, світло ніби вилите потоками, готове в наступне мгнення утекти назавжди. Теневий світ просякнутий якоюсь приреченістю, безнадією та тугою. Не дарма ж Тулли вимерли…
У цій похмурій атмосфері сутички з противниками сприймаються інакше — на затаскану Другу Світову зеленувато-чорний світ Тіні зовсім не схожий.
Якщо ви ще вважаєте, що гра копіює **Call of Duty**, то все, медицина тут безсила. Чи ні? Щось же змусило дочитати до цього місця.
Даєш вогневу міць!
Ще одна гілка претензій — покращення зброї. Чому, правда, я так і не зрозумів. Згадайте, скільки позитивних емоцій було в «Чистому Небі», де ми на болотах покращували улюблений [що у вас там було] та броньку. Знаходили дурні флешки, а потім мчали до умільців ставити апгрейди. Хіба не так? Так я палец даю на відсікання, що гра отримала не розгромні рецензії завдяки цій от «знахідці».
Чому це сталкерам можна покращувати стволи, а Бі Джей — не можна? Ось і я завжди думав, що класична концепція з фіксованим набором однакової зброї вже так набридла, що вольфен.. волком вити хочеться. У Raven, видно, також про щось таке думали, тому видали прекрасну геймплей-розширювальну систему покращення зброї. Ради неї ми проходимо сюжетні місії і шукаємо золото, а потім з особливим цинізмом розправляємося з супротивниками.
Ось що є в арсеналі нашого агента.
Пістолет-пулемет MP-40 — класика в чистому вигляді. Спочатку досить слабенька пукалка перетворюється (при вкладенні буказойдов) у небезпечну зброю. Збільшуємо магазин у два рази, ставимо глушник (стильний звук виходить), пристосовуємо під важкий калібр — рядові німці помирають від кількох попадань. Шкода тільки більше 200 патронів на собі не понесеш, та й по далеким цілям складно потрапити. Тож іноді доводиться переключатися на…
Гвинтівка Kar-98 — у заводському варіанті гучна і повільна. Вкладаємо частинку грошей — одягаємо стильний глушник та оптичний приціл. Тепер можна грати в юного снайпера. Оснастимо ще й штиком — не буде проблем у рукопашній. Мені ця гвинтівка дуже подобається, оскільки відриває частини тіла. Націлюємося, стріляємо — шлеп! Німець розвалився на складові. Ноги зліва, руки справа. Голова і тулуб акуратно посередині. Порядок у всьому повинен бути!
MP-43 — штурмова гвинтівка калібру 7,92х33. Бабахає голосно, у підсумку можна принести ще 200 патронів (разом 400). Оснащена стабілізатором та оптичним прицілом. Теоретично — універсальна заміна і MP-40, і Kar-98. Практично — немає стильного глушника.
Граната Mdl. 24 — звичайна граната. Вибухає.
Фламеннверфер або по-нашому вогнемет — дань RTCW, видно. У грі зустрічається у вогнеметників, які самі по собі з’являються досить рідко, тому цим прекрасним високотемпературним стволом особливо не пограєш — бензин швидко закінчується.
Панцершрек — наша улюблена базука. У RTCW була основним засобом боротьби з босами, а тут її ракети можна зробити самонаводящимися.
Фотонна пушка — перша серйозна іграшка. Стріляє якимись частинками, які виглядають як синій промінь. При зіткненні з живою матерією випаровують її. Такою фігнею озброєні важкі піхотинці. Дуже потужна та небезпечна іграшка.
Зброя «Тесла» — ще один привіт з RTCW. Стріляє блискавками, які самі кидаються на противника. Іноді може «з'їсти» цілу банду ворогів. З недоліків — діє лише на середньому відстані, тому будь-який фашист з гвинтівкою або літун — вже проблема.
Ляйхенфауст 44 — жахлива гармата (бфга!), яка запускає кульки концентрованої енергії Тіні. Вони роблять бо-бо. Більше нічого не скажу, таємниця!
Окрім зброї, є ще й чарівні властивості амулета. Їх всього чотири.
Тінь — основна сила. У ній ми бачимо світ по-іншому. Противники підсвічуються, проявляються спеціальні двері та сходи. Крім того, персонаж швидше бігає.
Уповільнення — банальний Slo-Mo. Але не менш веселий від цього!
Щит — зупиняє кулі та інші шкідливі впливи. Наглі ударів по мордам, видно, вважаються благом, адже щит від них не рятує. Апгрейд цієї сили дозволяє повертати кулі назад (як у «Районі №9»!).
Посилення — ця здатність запалює зброю. Вона стріляє точніше і значно потужніше. Найбільш корисна в плані видовищності річ — ноги відриваються на раз. Якщо покращити, то можна буде пробивати кулями бетонні стіни. Корисно.
Рімейки та рожеві сиси
Wolfenstein — не рімейк. Перша гра була так давно, що робити з неї рімейк — біда для гаманця. Пройшли ті часи, коли вигляд від першої особи був вже двома третинами успіху. Зараз всі 60 рівнів Wolf 3D навряд чи пройде один з сотні гравців. Очевидно, що RTCW також ніхто переделати не намагався. (Це я, як би, про рімейки вніс ясність).
Wolfenstein — гідний продовжувач традицій. Але з якої стати для цього йому потрібно топтатися на місці та використовувати виключно ідеї восьмирічної або вісімнадцятирічної давності?
Коротка версія огляду під спойлером:

Буквально через 15 хвилин дивіться детальний відео-огляд від agrippa.
Маленьке кое-що:
не забувайте заходити в наш чятик, читати [тут](http://www.gamer.ru/games/846-obo-vsem/posts/7132)